інтерполяція

рос. интерполяция

(латин. interpolatio — підновлення, підправлення, зміна) — 1-У статистиці — спосіб обчислення показників, яких не вистачає в динамічному ряді явищ. Невідомі значення ряду обчислюють або за допомогою відомих сусідніх членів ряду, або на основі встановленого взаємозв'язку інтерпольованого явища з іншими явищами, кількісний вираз яких відомий. І. завжди дає наближені результати. Точність їх залежить від обґрунтованості вибору функцій для вирівнювання, від урахування якісних особливостей явища, що інтерполюється. І. полягає у використанні закономірностей, що склалися всередині даного відрізка часу, на відміну від екстраполяції, в якій цю закономірність вважають дійсною і поза межами цього відрізка часу. 2. Неавторські вставки слів, речень або чисел у тексті під час переписування, опрацьовування рукописів, при копіюванні географічних карт тощо.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

інтерполяція — інтерполяція, род. інтерполяції (від лат. interpolate – зміна) знаходження проміжних значень функції на підставі деяких відомих її значень. Фізико-технічний словник-мінімум
інтерполяція — інтерполя́ція: — вставлення до рукописного тексту слів і речень, що не належать авторові [47] — зміна [53] — зміна, вставка в чужий текст [34] — неавторські вставки в текст під час переписування його [43] Словник з творів Івана Франка
інтерполяція — Интерполяция — interpolation — Interpolation, Einschaltung — 1) матем. Спосіб, за допомогою якого за таблицею, що містить деякі числові дані, можна знайти проміжні результати, яких нема безпосередньо в таблиці. Напр. Гірничий енциклопедичний словник
інтерполяція — Додаток (не автора) Словник чужослів Павло Штепа
інтерполяція — інтерполя́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
інтерполяція — • інтерполяція (від лат. interpolatio — зміна, спотворення, фальшування) - вставка до тексту твору; виправлення автентичного тексту чужою рукою. До І. нерідко вдавалися переписувачі рукописних житійних та ін. Українська літературна енциклопедія
інтерполяція — -ї, ж. 1》 спец. Текстова вставка пізнішого походження, якої не було в оригіналі. 2》 мат. Знаходження проміжних значень функції на підставі деяких відомих її значень. || Знаходження проміжних значень величини за деякими заданими значеннями. Великий тлумачний словник сучасної мови
інтерполяція — інтерполя́ція (від лат. interpolate – зміна) 1. матем. Спосіб, за допомогою якого за таблицею, що містить деякі числові дані, можна знайти проміжні результати, яких нема безпосередньо в таблиці. Словник іншомовних слів Мельничука
інтерполяція — Визначення функції на заданому проміжку на підставі значень, які вона приймає у заданих точках цього проміжку; і. лінійна — і., при якій функція, що визначається, є лінійною. Універсальний словник-енциклопедія
інтерполяція — ІНТЕРПОЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Текстова вставка пізнішого походження, якої не було в оригіналі. 2. мат. Знаходження проміжних значень функції на підставі деяких відомих її значень. Основна частина досліджень М. Словник української мови в 11 томах