1. Моделювання економіки. Тлумачний словник

мода

Одна із числових характеристик розподілу ймовірностей випадкової величини ξ. Мода визначається як таке можливе значення досліджуваної ознаки, за якої значення щільності мода (в неперервному випадку) чи ймовірності мода. Рис. 2 (в дискретному випадку) досягає свого максимуму, точніше, мода – будь-яка точка мода. Рис. 3 максимуму мода. Рис. 4 чи, в дискретному випадку, точка мода. Рис. 5 така, що мода. Рис. 6.

Джерело: Термінологічно-тлумачний словник «Моделювання економіки» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мода — мо́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мода — з. завід, ж. заведенція; (на що) захоплення, закохання; П. манера, звичка, жм. поведенція. Словник синонімів Караванського
  3. мода — (від фр.mode, лат. modus- міра, засіб, правило) періодична зміна зразків культури і масової поведінки Словник іншомовних соціокультурних термінів
  4. мода — -и, ж. 1》 Недовготривале панування в суспільстві певних смаків, що виявляються у зовнішніх формах побуту, особливо в одязі. За останньою модою. 2》 перен. Загальне визнання, популярність у певний час. Виходити з моди. Іти за модою. 3》 перев. мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мода — МО́ДА, и, ж. 1. Недовготривале панування в суспільстві певних смаків, що виявляються в зовнішніх формах побуту, особливо в одязі. [Сидір Свиридович:] Як світ міняється, та й мода міняється (І. Словник української мови у 20 томах
  6. мода — мода: ◊ ревізія моди → ревізія Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. мода — мо́да (франц. mode, від лат. modus – міра, правило) 1. Нетривале поширення певних смаків, що виявляється у зовнішніх формах побуту, особливо в одязі. 2. Нестійка, минуща популярність. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. мода — взя́ти / бра́ти мо́ду яку. Виробити звичку поводити себе або робити щось певним чином (перев. негативне). — Знову .. бився з Плачиндиним Гнатом? — Одразу суворішає обличчя матері..— Я тебе, розхристанцю, зараз як повчу деркачем по спині. Фразеологічний словник української мови
  9. мода — ЗВИ́ЧКА (певний спосіб дії, життя, манера поведінки і т. ін., що стали звичними, постійними для кого-небудь), ЗВИ́ЧАЙ рідше, ВДА́ЧА, МО́ДА, ПРИВИ́ЧКА розм., НА́ВИЧКА розм., ПОВА́ДКА розм., ЗАВИ́ЧКА діал., ЗВИЧА́ЙКА діал. Словник синонімів української мови
  10. мода — Мо́да, -ди; мо́ди, мод Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. мода — МО́ДА, и, ж. 1. Недовготривале панування в суспільстві певних смаків, що виявляються у зовнішніх формах побуту, особливо в одязі. [Сидір Свиридович:] Як світ міняється, та й мода міняється (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  12. мода — рос. мода 1. Величина ознаки, що найчастіше спостерігається у сукупності або варіаційному ряді. М. або модальну величину застосовують у статистиці для визначення у сукупностях великої чисельності, величини найпоширенішої ознаки, тобто величини... Eкономічна енциклопедія
  13. мода — Мода, -ди ж. Мода; обычай. Що за мода, що за мода — всі шапки рогачки. н. п. Чорт плаче, що моди не настаче. Чуб. І. 267. Купіть мені, бабусічко, по новій моді убрань хороших. МВ. (О 1862. ІІІ. 37). У мене нема тієї моди, щоб по обіді спати лягати. Харьк. г. брати на моду. Брать за образецъ. Словник української мови Грінченка