мода
МО́ДА, и, ж.
1. Недовготривале панування в суспільстві певних смаків, що виявляються в зовнішніх формах побуту, особливо в одязі.
[Сидір Свиридович:] Як світ міняється, та й мода міняється (І. Нечуй-Левицький);
Немало молодих вважають словесну “закучерявленість” мало не виявом сучасного стилю .. і прагнуть потрафити мові (з газ.);
* У порівн. [Крицький:] Переконання міняються, як дамські моди... (Леся Українка).
2. перен. Загальне визнання, популярність у певний час.
3. перев. мн. Зразки предметів одягу, взуття, що відповідають таким смакам.
Журнал мод.
4. перен., розм. Манера поведінки; звичка.
У мене нема тієї моди, щоб по обіді спати лягати (Сл. Б. Грінченка);
Ось уже корови воду Із корита попили, І одна по одній (зроду Не було такої моди) В стійло лагідно пішли (І. Вирган).
Вихо́дити / ви́йти з мо́ди див. вихо́дити;
(1) За оста́нньою мо́дою – модно.
[Баклажаненко:] Я забрав у Івана цей костюм і одягся за останньою модою (І. Микитенко);
Нова ситцева кофточка, зшита за останньою обухівською модою, туго обтягала її повні груди (А. Головко);
Піти́ в мо́ду див. піти́;
Пішла́ мо́да див. піти́.
◇ Іти́ за мо́дою див. іти́;
[Оста́нній] крик мо́ди див. крик¹;
Пішо́в у мо́ду див. піти́;
(2) Пройшла́ мо́да на кого – що – перестав хтось (перестало щось) бути предметом загальної уваги, захоплення і т. ін.
У нас пройшла мода на цитатників (М. Чабанівський);
(3) У [вели́кій] мо́ді – має загальне визнання хто-, що-небудь; популярний, поширений.
Видно, справді, у вас в Галичині “жіноче питання” дуже в моді тепер (Леся Українка);
У нас тепер в моді “Пісня капітанів” (Ю. Яновський);
// цінується щось.
– Це колись, коли людям робити не було часу, кохання в моді було... Лицарі там одне одного списами за дам штрикали, а тепер якби хто за дівчину побився – сама дурнем назвала б! Не та доба (В. Підмогильний);
Гончарівка через своїх дівчат у великій моді (Г. Квітка-Основ'яненко);
Узя́ти мо́ду див. узя́ти;
(4) Що [це] за мо́да [пішла́] – уживається для вираження несхвалення чогось, незадоволення ким-, чим-небудь.
І що це за мода пішла: не встигнеш босоніж вискочити з хати, як одразу сварять, а то й духопелять тебе (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- мода — мо́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- мода — Одна із числових характеристик розподілу ймовірностей випадкової величини ξ. Мода визначається як таке можливе значення досліджуваної ознаки... Моделювання економіки. Тлумачний словник
- мода — з. завід, ж. заведенція; (на що) захоплення, закохання; П. манера, звичка, жм. поведенція. Словник синонімів Караванського
- мода — (від фр.mode, лат. modus- міра, засіб, правило) періодична зміна зразків культури і масової поведінки Словник іншомовних соціокультурних термінів
- мода — -и, ж. 1》 Недовготривале панування в суспільстві певних смаків, що виявляються у зовнішніх формах побуту, особливо в одязі. За останньою модою. 2》 перен. Загальне визнання, популярність у певний час. Виходити з моди. Іти за модою. 3》 перев. мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мода — мода: ◊ ревізія моди → ревізія Лексикон львівський: поважно і на жарт
- мода — мо́да (франц. mode, від лат. modus – міра, правило) 1. Нетривале поширення певних смаків, що виявляється у зовнішніх формах побуту, особливо в одязі. 2. Нестійка, минуща популярність. Словник іншомовних слів Мельничука
- мода — взя́ти / бра́ти мо́ду яку. Виробити звичку поводити себе або робити щось певним чином (перев. негативне). — Знову .. бився з Плачиндиним Гнатом? — Одразу суворішає обличчя матері..— Я тебе, розхристанцю, зараз як повчу деркачем по спині. Фразеологічний словник української мови
- мода — ЗВИ́ЧКА (певний спосіб дії, життя, манера поведінки і т. ін., що стали звичними, постійними для кого-небудь), ЗВИ́ЧАЙ рідше, ВДА́ЧА, МО́ДА, ПРИВИ́ЧКА розм., НА́ВИЧКА розм., ПОВА́ДКА розм., ЗАВИ́ЧКА діал., ЗВИЧА́ЙКА діал. Словник синонімів української мови
- мода — Мо́да, -ди; мо́ди, мод Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мода — МО́ДА, и, ж. 1. Недовготривале панування в суспільстві певних смаків, що виявляються у зовнішніх формах побуту, особливо в одязі. [Сидір Свиридович:] Як світ міняється, та й мода міняється (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- мода — рос. мода 1. Величина ознаки, що найчастіше спостерігається у сукупності або варіаційному ряді. М. або модальну величину застосовують у статистиці для визначення у сукупностях великої чисельності, величини найпоширенішої ознаки, тобто величини... Eкономічна енциклопедія
- мода — Мода, -ди ж. Мода; обычай. Що за мода, що за мода — всі шапки рогачки. н. п. Чорт плаче, що моди не настаче. Чуб. І. 267. Купіть мені, бабусічко, по новій моді убрань хороших. МВ. (О 1862. ІІІ. 37). У мене нема тієї моди, щоб по обіді спати лягати. Харьк. г. брати на моду. Брать за образецъ. Словник української мови Грінченка