синергетика

Загальна назва для низки наукових напрямів, які вивчають зародження, формування і розвиток впорядкованих у часі і/чи в просторі процесів і/чи структур, існування принципів, що керують виникненням самоорганізації. Термін запроваджений німецьким природознавцем Г. Хакеном.

Джерело: Термінологічно-тлумачний словник «Моделювання економіки» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синергетика — (від грецьк. sinergetikos — спільний, сумісний, спільно діючий) стосовно до соціокультурної сфери теорія і практика забезпечення оптимальної взаємодії людей при вирішенні різних життєвих проблем Словник іншомовних соціокультурних термінів
  2. синергетика — -и, ж. Науково-філософський принцип, що розглядає природу, світ як самоорганізовувану комплексну систему. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синергетика — (англ. synergetic) наука, що вивчає загальні закономірності самоорганізації, саморегулювання, становлення стійких структур у відкритих системах. Економічний словник
  4. синергетика — СИНЕРГЕТИКА (від грецьк. συνεργόζ — який діє обопільно, узгоджено) — напрям і загальнонаукова програма міждисциплінарних досліджень, котрі вивчають процес самоорганізації та становлення нових упорядкованих структур у відкритих фізичних, біологічних... Філософський енциклопедичний словник