синергетика

синерге́тика

-и, ж.

Науково-філософський принцип, що розглядає природу, світ як самоорганізовувану комплексну систему.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синергетика — (англ. synergetic) наука, що вивчає загальні закономірності самоорганізації, саморегулювання, становлення стійких структур у відкритих системах. Економічний словник
  2. синергетика — СИНЕРГЕТИКА (від грецьк. συνεργόζ — який діє обопільно, узгоджено) — напрям і загальнонаукова програма міждисциплінарних досліджень, котрі вивчають процес самоорганізації та становлення нових упорядкованих структур у відкритих фізичних, біологічних... Філософський енциклопедичний словник
  3. синергетика — (від грецьк. sinergetikos — спільний, сумісний, спільно діючий) стосовно до соціокультурної сфери теорія і практика забезпечення оптимальної взаємодії людей при вирішенні різних життєвих проблем Словник іншомовних соціокультурних термінів
  4. синергетика — Загальна назва для низки наукових напрямів, які вивчають зародження, формування і розвиток впорядкованих у часі і/чи в просторі процесів і/чи структур, існування принципів, що керують виникненням самоорганізації. Термін запроваджений німецьким природознавцем Г. Хакеном. Моделювання економіки. Тлумачний словник