Зенон —
Зено́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
Зенон —
гр.; від Zeus (pod. Zenos) — Зевс. Зиньо, Зиник. З любов'ю глянула [Соломія] на свого брата і раптом так жалісно сказала: — Зенон не любить співів... (В. Врублевська).
Власні імена людей. Словник-довідник