Зенон

Зено́н

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Зенон — гр.; від Zeus (pod. Zenos) — Зевс. Зиньо, Зиник. З любов'ю глянула [Соломія] на свого брата і раптом так жалісно сказала: — Зенон не любить співів... (В. Врублевська). Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Зенон — Зенон Елейський Зенон з Кітіона Філософський енциклопедичний словник