Зенон

гр.; від Zeus (pod. Zenos) — Зевс.

Зиньо, Зиник.

З любов'ю глянула [Соломія] на свого брата і раптом так жалісно сказала: — Зенон не любить співів... (В. Врублевська).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Зенон — Зено́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Зенон — Зенон Елейський Зенон з Кітіона Філософський енциклопедичний словник