Нестор

Нестор (бл. 1050 р. — поч. XII ст.) — укр. мислитель, літописець, агіограф. Чернець Києво-Печерського монастиря. Автор "Житія Бориса і Гліба", "Житія Феодосія Печерського", один з імовірних авторів "Повісті врем'яних літ". Походження Русі відносить до біблійних часів, коли відбувався розподіл Землі між братами Симом, Хамом і Яфетом. Таким чином, Русь, як суб'єкт світової історії, започатковується не від моменту свого хрещення, а від доісторичного минулого. Детермінованість історичних подій зумовлена надприродною силою Бога, що приборкує народи за самовладдя, "язичництво", міжусобиці князів, порушення принципу династичного княжіння: "каждо да держить отчину свою" — причина вразливості Русі. Н. закликавдо духовного єднання під проводом Церкви. Братерська любов та взаємоповага — головна моральна норма державного життя. "Повість" містить морально-етичні настанови, закликає до знань і книжності.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Нестор — ? — після 1113, давньоруський літописець і письменник; з 1073 чернець Києво-Печерського монастиря; автор житій св. Бориса і Гліба та Феодосія Печерського; вважається упорядником (за ін. версією автором) Повісті временних літ. Універсальний словник-енциклопедія
  2. Нестор — Не́стор іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  3. НЕСТОР — • НЕСТОР , Нестор Печерський (бл. 1056 — 57, Київщина — бл. 1116 — 21, Київ. похов. у Ближніх печерах Києво-Печер. монастиря) - агіограф і літописець, основоположник давньорус. історіографії, чернець Києво-Печер. монастиря. Українська літературна енциклопедія
  4. нестор — -а, ч. Птах ряду папуг. Великий тлумачний словник сучасної мови