несуперечність

НЕСУПЕРЕЧНІСТЬ — властивість системи висловлювань, яка полягає в тому, що з неї не виводиться протиріччя. Формальною ознакою Н. системи висловлювань є те, що кожне висловлювання цієї системи можна довести її засобами. Для тих систем, які містять у собі операцію заперечення, Н. виражається твердженням відсутності в системі такого висловлювання, що доведеним є як саме це висловлювання, так і його заперечення. Вимога Н. є обов'язковою для наукових теорій. Вони не повинні одночасно містити в собі доведення чогось і його спростування. Одним із засобів доведення Н. формальної системи є побудова для неї певної моделі: формальна система є несуперечливою, якщо існує модель, у якій є істинними всі теореми цієї системи. Особливе значення має Н. множини висловлювань, яка розглядається як засновки для виводу. Множина висловлювань є несуперечливою, якщо існує для неї принаймні одна модель (істинна інтерпретація для всіх її висловлювань). Формальні системи можуть містити в собі протиріччя. В т. зв. паранесуперечливих логіках вивчаються засоби побудови числень, в яких із протиріччя не виводиться будь-яке висловлювання.

В. Навроцький

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несуперечність — несупере́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. несуперечність — -ності, ж. 1》 Те саме, що несуперечливість. 2》 У системах обробки інформації – використання в усіх частинах складної інформаційної структури однакових версій для кожної складової. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. несуперечність — НЕСУПЕРЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Те саме, що несупере́чливість. Словник української мови у 20 томах