агіографія

АГІОГРАФІЯ (від грецьк. άγιοζ — святий, γράφω — пишу) — література житій святих; жанр духовної біографії людей, по смерті канонізованих церквою, тобто офіційно віднесених нею до лику святих. Адресувалися житія, зазвичай, найширшому колу читачів, котрим мали явити певний моральний взірець, що втілював основні християнські ідеали в їх конкретно-історичному сприйнятті. Специфіку філософського змісту А. можна вбачати в тому, що релігійно-світоглядні настанови й положення теоретичного богослов'я втілюються тут у смислових вимірах індивідуального життєвого шляху людської особистості. Відтак філософічність А. полягає не стільки в прямій репрезентації тих або тих ідей, скільки в морально-духовній категоризації буття, запроваджуваній самим життєвим чином святого. Появу житійної літератури у Київській Русі — спочатку перекладної візантійської, а згодом і власної — датують здебільшого серед. XI ст. Основні пам'ятки А. Києво-руської доби — житія святих князів-страстотерпців Бориса і Гліба, Києво-Печерський патерик — не лише відбивали особливості давньоруської християнської духовності, а й через свою популярність значною мірою сприяли їх утвердженню в свідомості багатьох поколінь. До визначних пізніших пам'яток А., укладених укр. авторами, відносяться 4-томні "Четьї-Мінеї" св. Димитрія Ростовського.

Т. Чайка

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. агіографія — -ї, ж. Різновид церковної літератури – оповідання про життя осіб, яких церква оголосила святими. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. агіографія — агіогра́фія (від грец. άγιος – святий і ...графія) вид церковно-історичної літератури, т. зв. описи життя «святих». Словник іншомовних слів Мельничука
  3. агіографія — (гр. hagios — священний і grapho — пишу) різновид церковної літератури; оповідання про життя осіб, яких церква проголосила святими. Словник стилістичних термінів
  4. АГІОГРАФІЯ — • АГІОГРАФІЯ (від грец. 'άγιος — святий і γράφω — пишу) - вид церковно-істор. л-ри, який містить життєписи "святих". Див. Житійна література. Українська літературна енциклопедія
  5. агіографія — АГІОГРА́ФІЯ, ї, ж., книжн. Різновид церковної літератури – оповіді про життя осіб, яких церква оголосила святими. Темі святості присвячувалися численні “Патерики”, “Житія” святих, які утворюють самостійний шар у давньоруській літературі... Словник української мови у 20 томах
  6. агіографія — АГІОГРА́ФІЯ, ї, ж. Різновид церковної літератури — оповідання про життя осіб, яких церква оголосила святими. Зовнішні риси народного оповідання про св. Валентія споріднюють його з творами стародавньої агіографії (Рад. літ-во, 3, 1957, 62). Словник української мови в 11 томах
  7. агіографія — агіогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  8. агіографія — Життєпис святих Словник чужослів Павло Штепа
  9. агіографія — Жанр християнської літератури, в якому описується життя святих та аскетів, а також історія написання житій; Сказання про Бориса і Гліба. Універсальний словник-енциклопедія