агіографія
АГІОГРА́ФІЯ, ї, ж. Різновид церковної літератури — оповідання про життя осіб, яких церква оголосила святими.
Зовнішні риси народного оповідання про св. Валентія споріднюють його з творами стародавньої агіографії (Рад. літ-во, 3, 1957, 62).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- агіографія — агіогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- агіографія — (гр. hagios — священний і grapho — пишу) різновид церковної літератури; оповідання про життя осіб, яких церква проголосила святими. Словник стилістичних термінів
- агіографія — Життєпис святих Словник чужослів Павло Штепа
- агіографія — -ї, ж. Різновид церковної літератури – оповідання про життя осіб, яких церква оголосила святими. Великий тлумачний словник сучасної мови
- агіографія — АГІОГРА́ФІЯ, ї, ж., книжн. Різновид церковної літератури – оповіді про життя осіб, яких церква оголосила святими. Темі святості присвячувалися численні “Патерики”, “Житія” святих, які утворюють самостійний шар у давньоруській літературі... Словник української мови у 20 томах
- АГІОГРАФІЯ — • АГІОГРАФІЯ (від грец. 'άγιος — святий і γράφω — пишу) - вид церковно-істор. л-ри, який містить життєписи "святих". Див. Житійна література. Українська літературна енциклопедія
- агіографія — агіогра́фія (від грец. άγιος – святий і ...графія) вид церковно-історичної літератури, т. зв. описи життя «святих». Словник іншомовних слів Мельничука
- агіографія — Жанр християнської літератури, в якому описується життя святих та аскетів, а також історія написання житій; Сказання про Бориса і Гліба. Універсальний словник-енциклопедія
- агіографія — АГІОГРАФІЯ (від грецьк. άγιοζ — святий, γράφω — пишу) — література житій святих; жанр духовної біографії людей, по смерті канонізованих церквою, тобто офіційно віднесених нею до лику святих. Філософський енциклопедичний словник