агіографія

Жанр християнської літератури, в якому описується життя святих та аскетів, а також історія написання житій; Сказання про Бориса і Гліба.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. агіографія — агіогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. агіографія — (гр. hagios — священний і grapho — пишу) різновид церковної літератури; оповідання про життя осіб, яких церква проголосила святими. Словник стилістичних термінів
  3. агіографія — Життєпис святих Словник чужослів Павло Штепа
  4. агіографія — -ї, ж. Різновид церковної літератури – оповідання про життя осіб, яких церква оголосила святими. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. агіографія — АГІОГРА́ФІЯ, ї, ж., книжн. Різновид церковної літератури – оповіді про життя осіб, яких церква оголосила святими. Темі святості присвячувалися численні “Патерики”, “Житія” святих, які утворюють самостійний шар у давньоруській літературі... Словник української мови у 20 томах
  6. АГІОГРАФІЯ — • АГІОГРАФІЯ (від грец. 'άγιος — святий і γράφω — пишу) - вид церковно-істор. л-ри, який містить життєписи "святих". Див. Житійна література. Українська літературна енциклопедія
  7. агіографія — агіогра́фія (від грец. άγιος – святий і ...графія) вид церковно-історичної літератури, т. зв. описи життя «святих». Словник іншомовних слів Мельничука
  8. агіографія — АГІОГРАФІЯ (від грецьк. άγιοζ — святий, γράφω — пишу) — література житій святих; жанр духовної біографії людей, по смерті канонізованих церквою, тобто офіційно віднесених нею до лику святих. Філософський енциклопедичний словник
  9. агіографія — АГІОГРА́ФІЯ, ї, ж. Різновид церковної літератури — оповідання про життя осіб, яких церква оголосила святими. Зовнішні риси народного оповідання про св. Валентія споріднюють його з творами стародавньої агіографії (Рад. літ-во, 3, 1957, 62). Словник української мови в 11 томах