вчинок
ВЧИНОК — різновид людської дії, що експлікує моральну розмірність останньої Р. еалізуючи специфічне значення практичного утвердження певних моральних цінностей, В. висвітлює моральний аспект діяльності людини загалом. У такому розумінні роль В. є співвідносною з роллю акту наукового відкриття в експлікації пізнавального аспекту діяльності або художньо-творчого акту в розкритті її загальної творчої спрямованості. Саме В. із граничною виразністю розкриває моральну структуру людської дії через взаємовідношення мотиву і наслідків; цілі, засобів і результату; цілей й утверджуваних цінностей; самооцінки суб'єкта діяльності й оцінки суб'єкта тими, хто його оточує М. орально-смислова артикульованість В. є підставою для розгляду його як внутрішнього аспекту відповідального людського діяння. Саме так інтерпретує його, зокрема, Вахтин, надаючи "філософії В." статус "першої філософії", що випливає з очевидностей відповідальної причетності людини буттю, її "не-алібі" в ньому. Разом з тим, не кожна моральноосмислена чи морально визначена дія є В. у вузькому розумінні слова. В. як такий передбачає не просто осмислене виконання моральних приписів, але дещо більше — відповідальне і свідоме утвердження певних цінностей у полемічному контексті, в ситуації, де зазначені цінності не є загальновизнаними Ц. им В. принципово відрізняється від подвигу, котрий являє собою діяння важке і небезпечне, але при цьому спирається на достатньо безсумнівні ціннісні засади. Навпаки, В. неодмінно містить елемент суто морального ризику, що випливає з його ціннісної негарантованості. Цілераціональність В. тісно пов'язана з маніфестаційністю: йдеться не лише про досягнення поставленої мети, а й про те, щоб самим фактом її здійснення засвідчити моральну позицію, певний ціннісний вибір. Таким чином, при всій своїй етичній виразності В. не може бути явищем надто поширеним. Водночас готовність до В. є неодмінною рисою морально зрілої особистості Ц. я готовність є особливо актуальною на тлі хронічної "кризи В." (Вахтин), зумовленої тривалим пануванням тоталітарного режиму.
В. Малахов
Значення в інших словниках
- вчинок — (те, що здійснене кимсь) дія, мн. (про загальну діяльність) діяння, книжн. акт, акція, (що завершився визначним досягненням) подвиг. Словник синонімів Полюги
- вчинок — вчи́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вчинок — р. учинок; дія, чин, акція, акт; (непохвальний) витівка, вибрик, коник; (лицарський) подвиг; (негідний) прогріх; мн. ВЧИНКИ, поведінка, поступовання. Словник синонімів Караванського
- вчинок — [ўчинок] = учинок -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
- вчинок — ВЧИ́НОК див. учи́нок. Словник української мови у 20 томах
- вчинок — див. дія Словник синонімів Вусика
- вчинок — мо́кра спра́ва; мо́крий вчи́нок; мо́кре ді́ло. Злочин, пов’язаний з убивством або кровопролиттям. — Еге,— сказав собі бургомістр,— цей хлопчик був коло мокрих справ! (Ю. Фразеологічний словник української мови
- вчинок — УЧИ́НОК (ВЧИ́НОК) (те, що вчинене, здійснене ким-небудь), ДІ́Я, АКТ, КРОК перев. з означ., ДІЯ́ННЯ мн., А́КЦІЯ книжн.; ПО́ДВИГ (героїчний, самовідданий вчинок, здійснюваний у важких небезпечних умовах). Вершник.. Словник синонімів української мови
- вчинок — Вчи́нок, -нку, -кові; -нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)