1. Фразеологічний словник української мови

вчинок

мо́кра спра́ва; мо́крий вчи́нок; мо́кре ді́ло. Злочин, пов’язаний з убивством або кровопролиттям. — Еге,— сказав собі бургомістр,— цей хлопчик був коло мокрих справ! (Ю. Яновський); Мотя, прозваний Мокрим, десь, певне, за його “мокрі” вчинки, був цікавий, проте, не тільки хулігансько-злодійською славою (Ю. Смолич). мо́кра і суха́ спра́ва. Допиталися організаторів цього маскарадного загону. Це були .. найняті ватажки нальотчиків, спеціалісти мокрої і сухої справи, матроський цей загін мав зрадити при слушній нагоді (Ю. Яновський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вчинок — (те, що здійснене кимсь) дія, мн. (про загальну діяльність) діяння, книжн. акт, акція, (що завершився визначним досягненням) подвиг. Словник синонімів Полюги
  2. вчинок — вчи́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. вчинок — р. учинок; дія, чин, акція, акт; (непохвальний) витівка, вибрик, коник; (лицарський) подвиг; (негідний) прогріх; мн. ВЧИНКИ, поведінка, поступовання. Словник синонімів Караванського
  4. вчинок — [ўчинок] = учинок -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
  5. вчинок — ВЧИ́НОК див. учи́нок. Словник української мови у 20 томах
  6. вчинок — див. дія Словник синонімів Вусика
  7. вчинок — ВЧИНОК — різновид людської дії, що експлікує моральну розмірність останньої Р. еалізуючи специфічне значення практичного утвердження певних моральних цінностей, В. висвітлює моральний аспект діяльності людини загалом. У такому розумінні роль... Філософський енциклопедичний словник
  8. вчинок — УЧИ́НОК (ВЧИ́НОК) (те, що вчинене, здійснене ким-небудь), ДІ́Я, АКТ, КРОК перев. з означ., ДІЯ́ННЯ мн., А́КЦІЯ книжн.; ПО́ДВИГ (героїчний, самовідданий вчинок, здійснюваний у важких небезпечних умовах). Вершник.. Словник синонімів української мови
  9. вчинок — Вчи́нок, -нку, -кові; -нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)