евристика

ЕВРИСТИКА (від грецьк. ενρίσυω — знаходжу) — термін, яким позначають галузь знання про творчу діяльність, пов'язану з пошуками шляхів відкриття нового в судженнях, ідеях, способах діяння. Поняття "Е." виникло у Стародавній Греції як метод навчання, що його застосовував Сократп. Пізніше Е. почали називати науку, що вивчає творчу діяльність. Її основним завданням є створення моделей пошуку нового розв'язання завдання. Е. становить комплексну галузь знань, що об'єднує ряд розділів філософії, психології, кібернетики, лінгвістики, теорії інформації, наукової організації праці. Центральне місце в ній посідає психологія творчого мислення, яка досліджує механізми розв'язання різних проблемних ситуацій. Евристичні моменти виявляються тоді, коли наявні умови не підказують людині способу розв'язання певного завдання і минулий досвід не містить у собі готової схеми, що могла б бути застосована за даних умов. Для виходу з проблемної ситуації створюють нову стратегію діяльності. До Е. входить також дослідження умов формування здібностей людини до творчої інтелектуальної діяльності — евристичного навчання і методів його організації. Значення Е. особливо зростає з прискоренням науково-технічного прогресу, з розширенням кола проблем, які потребують розв'язання. Необхідність таких досліджень спричиняється, зокрема, використанням для розв'язання різних завдань ЕОМ. Розвиток кібернетики зумовив виникнення евристичного програмування (спеціального напряму в моделюванні розумової діяльності засобами електронної техніки), яке застосовується, коли людина може оцінювати результати відповідного процесу, але не може дати точного його опису. З цією метою створюються різновиди евристичних програм, які моделюють розв'язання завдань людиною.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. евристика — еври́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. евристика — (від грецьк. heurisco — знаходжу, відшукую) наука, яка вивчає продуктивне творче мислення (евристична діяльність) Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. евристика — -и, ж., спец. 1》 В античній філософії – сукупність прийомів навчання за допомогою навідних питань, теорія такої методики. 2》 Сукупність методів дослідження, спрямованих на відкриття, пізнання нового, раніше невідомого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. евристика — • евристика в літературознавстві (від грец. ευρίσκω — розшукую, розкриваю) — сукупність специфічних методів і прийомів (часто — приватного характеру), застосовуваних у сучас. Українська літературна енциклопедія
  5. евристика — еври́стика (від грец. ευρίσκω – знаходжу) 1. В античній філософії – сукупність прийомів навчання за допомогою навідних питань, теорія такої методики. 2. Наука, що вивчає творчу діяльність. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. евристика — Еври́стика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. евристика — ЕВРИ́СТИКА, и, ж., книжн. Сукупність прийомів дослідження і навчання з допомогою навідних питань; теорія такої методики. Словник української мови в 11 томах
  8. евристика — рос. эвристика (від грец. heuristiko — відшукую, відкриваю) — метод аналізу економічних явищ і процесів, прийняття рішень. Ґрунтується на інтуїції, аналогіях, досвіді, винахідливості... Eкономічна енциклопедія