евристика

(від грецьк. heurisco — знаходжу, відшукую)

наука, яка вивчає продуктивне творче мислення (евристична діяльність)

Джерело: Словник іншомовних соціокультурних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. евристика — еври́стика (від грец. ευρίσκω – знаходжу) 1. В античній філософії – сукупність прийомів навчання за допомогою навідних питань, теорія такої методики. 2. Наука, що вивчає творчу діяльність. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. евристика — ЕВРИСТИКА (від грецьк. ενρίσυω — знаходжу) — термін, яким позначають галузь знання про творчу діяльність, пов'язану з пошуками шляхів відкриття нового в судженнях, ідеях, способах діяння. Поняття "Е. Філософський енциклопедичний словник
  3. евристика — Еври́стика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. евристика — еври́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. евристика — рос. эвристика (від грец. heuristiko — відшукую, відкриваю) — метод аналізу економічних явищ і процесів, прийняття рішень. Ґрунтується на інтуїції, аналогіях, досвіді, винахідливості... Eкономічна енциклопедія
  6. евристика — • евристика в літературознавстві (від грец. ευρίσκω — розшукую, розкриваю) — сукупність специфічних методів і прийомів (часто — приватного характеру), застосовуваних у сучас. Українська літературна енциклопедія
  7. евристика — -и, ж., спец. 1》 В античній філософії – сукупність прийомів навчання за допомогою навідних питань, теорія такої методики. 2》 Сукупність методів дослідження, спрямованих на відкриття, пізнання нового, раніше невідомого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. евристика — ЕВРИ́СТИКА, и, ж., книжн. Сукупність прийомів дослідження і навчання з допомогою навідних питань; теорія такої методики. Словник української мови в 11 томах