евристика
еври́стика
• евристика
в літературознавстві (від грец. ευρίσκω — розшукую, розкриваю) — сукупність специфічних методів і прийомів (часто — приватного характеру), застосовуваних у сучас. літературознавстві, зокрема в текстології, спрямованих на розшуки відомостей з метою атрибуції творів і листів, їх датування, встановлення авторів літературних містифікацій; виявлення прототипів літ. героїв, аргументів для відхилення приписуваних автору творів; визначення місць, описаних у творі, та джерел, що лягли в його основу, і т. д. Евристичне дослідження грунтується на крит. вивченні всіх джерел (архівних матеріалів, особливо ориг. документів, автографів, прижиттєвих видань творів письменника), що зумовлює використання традиц. методів, розроблених у текстології. Бібліографічна Е. узагальнює теорію і методику бібліогр. розшуків л-ри з будь-якого конкретного питання чи за певною темою, здійснює історіогр. огляди літературознавчих проблем. Е. широко використовується в архівознавстві, тісно пов'язана з літ. джерелознавством. Процес еврист. пошуку добре простежується в літературозн. дослідженнях та оповіданнях І. Андроникова, присвячених біографіям М. Лермонтова і О. Пушкіна ("Загадка Н. Ф. І.", 1938; "Тагільська знахідка", 1956). Евристичні способи дослідження використані в працях укр. учених І. Я. Айзенштока, Ю. О. Меженка, П. М. Попова, М. Є. Сиваченка та ін.
■ Літ.: Берков П. Н. Библиографическая эвристика (К теории и методике библиографических разысканий). М., 1960; Кауфман И. М. Русские биографические и биобиблиографические словари. М., 1955.
С. А. Гальченко.
Значення в інших словниках
- евристика — еври́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- евристика — (від грецьк. heurisco — знаходжу, відшукую) наука, яка вивчає продуктивне творче мислення (евристична діяльність) Словник іншомовних соціокультурних термінів
- евристика — -и, ж., спец. 1》 В античній філософії – сукупність прийомів навчання за допомогою навідних питань, теорія такої методики. 2》 Сукупність методів дослідження, спрямованих на відкриття, пізнання нового, раніше невідомого. Великий тлумачний словник сучасної мови
- евристика — еври́стика (від грец. ευρίσκω – знаходжу) 1. В античній філософії – сукупність прийомів навчання за допомогою навідних питань, теорія такої методики. 2. Наука, що вивчає творчу діяльність. Словник іншомовних слів Мельничука
- евристика — ЕВРИСТИКА (від грецьк. ενρίσυω — знаходжу) — термін, яким позначають галузь знання про творчу діяльність, пов'язану з пошуками шляхів відкриття нового в судженнях, ідеях, способах діяння. Поняття "Е. Філософський енциклопедичний словник
- евристика — Еври́стика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- евристика — ЕВРИ́СТИКА, и, ж., книжн. Сукупність прийомів дослідження і навчання з допомогою навідних питань; теорія такої методики. Словник української мови в 11 томах
- евристика — рос. эвристика (від грец. heuristiko — відшукую, відкриваю) — метод аналізу економічних явищ і процесів, прийняття рішень. Ґрунтується на інтуїції, аналогіях, досвіді, винахідливості... Eкономічна енциклопедія