магія
МАГІЯ (від грецьк. μαγεία — чаклунство) — віра в можливість впливу на довколишній світ шляхом чаклунського дійства — заклинань, обрядів, табу, ритуальних піснеспівів тощо. В цьому відношенні М. — зародкова форма релігійного культу. Відповідно до змісту ранніх релігійних уявлень М. була фетишистською, тотемістичною, анімістичною та демоністичною; у комплексі "чуттєво-надчуттєвого" освоєння природи — контактною, в демоністичному комплексі — символічною; у функціональному відношенні — мисливською, лікувальною, любовною, лиходійною і т.п. Елементи первісної магії у трансформованому вигляді збереглися в усіх сучасних релігіях. У Середні віки чаклунство було поширене у вигляді чорної (за допомогою пекельних сил) та білої (за допомогою небесних сил) М,
Б. Лобовик
Значення в інших словниках
- магія — ма́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- магія — Чари, чаклунство, чарівництво, кн. магізм; ПОБ. штукарство; (щось незрозуміле) темний ліс, темна ніч. Словник синонімів Караванського
- магія — [маг'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- магія — -ї, ж. 1》 Сукупність засобів та обрядів, пов'язаних з віщуванням, вірою в уміння людини викликати надприродні явища; чаклунство, чарівництво. Біла магія — чаклунство з допомогою небесних сил. Чорна магія — чаклунство з допомогою пекельних сил; чорнокнижництво. 2》 перен. Щось загадкове, незрозуміле. Великий тлумачний словник сучасної мови
- магія — Чаклунство, див. теургія Словник чужослів Павло Штепа
- магія — МА́ГІЯ, ї, ж. 1. Сукупність прийомів та обрядів, пов'язаних з вірою у здатність людини впливати на тварин, людей, викликати надприродні явища; чаклунство, чарівництво. В українському фольклорі навіть спеціальний розділ є – судова магія, заговори на суд!... Словник української мови у 20 томах
- магія — ма́гія (від грец. μαγεία – ворожба) обряди, пов’язані з чаклунством, віщуванням, вірою в «уміння» людини викликати надприродні явища. З М. пов’язані найрізноманітніші забобони й повір’я, які є складовою частиною всіх релігійних вірувань. Словник іншомовних слів Мельничука
- магія — Сукупність практик, які спираються на віру в існування надприродних сил (духи, мана) та прагнуть їх опанувати; традиційний поділ на білу м. — добродійну та чорну м. — шкідливу; м. присутня в сучасному окультизмі (напр., спіритизм). Універсальний словник-енциклопедія
- магія — ЧАКЛУ́НСТВО (магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу), ЧА́РИ, ЧАРІВНИ́ЦТВО, ЧАРОДІ́ЙСТВО, ХАРАКТЕ́РНИЦТВО, МА́ГІЯ, ЧОРНОКНИ́ЖНИЦТВО заст., ХИ́МОРОДИ заст., ХИ́МОРОДЬ заст. Словник синонімів української мови
- магія — Ма́гія, -гії, -гією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- магія — МА́ГІЯ, ї, ж. 1. Сукупність прийомів та обрядів, які, за уявленням забобонних людей, мають чудодійну силу; чаклунство, чарівництво. Словник української мови в 11 томах