міркування

МІРКУВАННЯ — процедура обґрунтування деякого висловлювання (висновку) шляхом послідовного виведення цього висловлювання з інших висловлювань (засновків). М. — ланцюг умовиводів, викладених у логічно послідовній формі. М. називають також послідовний ряд суджень щодо якогось питання, де з попередніх суджень неодмінно випливають наступні, внаслідок чого дістають відповідь на поставлене в М. питання.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міркування — У логіці процес розв'язання проблем за допомогою умовисновків чи виведення одних суджень з ін. (на підставі їхнього логічного виникнення); гол. типами м. є: доведення, перевірка, умовисновок і з'ясування; у вузькому значенні процес розумового розв'язання завдань. Універсальний словник-енциклопедія
  2. міркування — [м'іркуван':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
  3. міркування — Міркува́ння, -ння, -нню (процес) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. міркування — міркува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  5. міркування — МІРКУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. міркува́ти. – Тут [на сахарні] треба багато міркування, треба добре головою крутить! (І. Нечуй-Левицький). 2. Результат роздумів; думка, погляд, переконання. Коли бачив [батько], що син .. Словник української мови у 20 томах
  6. міркування — ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл. Словник синонімів української мови
  7. міркування — -я, с. 1》 Дія за знач. міркувати. 2》 Результат роздумів; думка, погляд, переконання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. міркування — (дія) думання, метикування; (наслідок дії) думка, переконання, погляд, ок. мірковання. Словник синонімів Караванського
  9. міркування — МІРКУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. міркува́ти. — Тут [на сахарні] треба багато міркування, треба добре головою крутить! (Н.-Лев., III, 1956, 320). 2. Результат роздумів; думка, погляд, переконання. Коли бачив [батько], що син.. Словник української мови в 11 томах
  10. міркування — Міркува́ння, -ня с. Соображеніе, размышленіе, разсчетъ. Оце тобі розумне міркування, збагни його, користуйся ним, друже. К. Іов. 13. Словник української мови Грінченка