міркування

ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл. внутрішній, ОПІ́НІЯ зах., ЗДА́ННЯ зах. (уявлення про якість, характер, значення тощо когось, чогось). Ми разом з словами набираємося і розуму, набуваємо чужих думок, навчаємося самі думати і ті думки викладати словами (Панас Мирний); Сумні Василеві оповідання навели на мою душу смуток та невеселі думи (І. Нечуй-Левицький); Не згадаю гадки, Не змишлю я мислі (С. Руданський); Поділився (Федір Іванович) з ним своїми міркуваннями про сьогоднішні, на вечір призначені, дуже важливі збори (А. Головко); Була, треба сказати, в Річинського одна ідея, яка могла б обернутися в золотий потік, коли б він мав діло з розумними людьми (Ірина Вільде); Де все воно поділося? І вільний дух, й помисли про рідний край, і мужність, з якою кожен ішов на смерть (Вас. Шевчук); Все змінилося, дівчино, Над осінь смутну, Все гадає враз з тобою Думоньку одну (Олена Пчілка); Він сам не згірший за тебе психолог, тільки в нього свій підхід, своя шкала оцінок, що випливає з його досить-таки послідовного мислення (О. Гончар); Христолобенко у своїх судженнях такий непослідовний, що весь час суперечить собі (Є. Гуцало); Безліч вражень і думок висловила Ярослава того ж вечора в листі до батька (Л. Дмитерко); — Чи ви й досі дотримуєтесь поглядів свого батька? — Його погляди — якраз по мені (М. Стельмах); Сі ніжні істоти мстиві. Вони мстяться над людьми за їх лихі почування, негарні розуміння (Ганна Барвінок); В її понятті концерт — це тільки вокальні номери (Ірина Вільде); Взаємини між близькими людьми повинні бути простими — це було його переконання (О. Копиленко); Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості, прийняти не можна (М. Рильський); — От поясніть мені, товариші, — сказав один з командирів, прислухаючись до внутрішнього свого голосу (О. Довженко); Не знала я тоді, що учителька в малому місті мусить числитися ще з чимось більшим, що тут є товариші праці, опінія мешканців (Уляна Кравченко); Почалася в їх тоді мова про братів, і всякі здання, помисли й надії усякі певні уявилися... (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міркування — міркува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. міркування — (дія) думання, метикування; (наслідок дії) думка, переконання, погляд, ок. мірковання. Словник синонімів Караванського
  3. міркування — [м'іркуван':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
  4. міркування — -я, с. 1》 Дія за знач. міркувати. 2》 Результат роздумів; думка, погляд, переконання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. міркування — МІРКУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. міркува́ти. – Тут [на сахарні] треба багато міркування, треба добре головою крутить! (І. Нечуй-Левицький). 2. Результат роздумів; думка, погляд, переконання. Коли бачив [батько], що син .. Словник української мови у 20 томах
  6. міркування — У логіці процес розв'язання проблем за допомогою умовисновків чи виведення одних суджень з ін. (на підставі їхнього логічного виникнення); гол. типами м. є: доведення, перевірка, умовисновок і з'ясування; у вузькому значенні процес розумового розв'язання завдань. Універсальний словник-енциклопедія
  7. міркування — МІРКУВАННЯ — процедура обґрунтування деякого висловлювання (висновку) шляхом послідовного виведення цього висловлювання з інших висловлювань (засновків). М. — ланцюг умовиводів, викладених у логічно послідовній формі. Філософський енциклопедичний словник
  8. міркування — Міркува́ння, -ння, -нню (процес) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. міркування — МІРКУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. міркува́ти. — Тут [на сахарні] треба багато міркування, треба добре головою крутить! (Н.-Лев., III, 1956, 320). 2. Результат роздумів; думка, погляд, переконання. Коли бачив [батько], що син.. Словник української мови в 11 томах
  10. міркування — Міркува́ння, -ня с. Соображеніе, размышленіе, разсчетъ. Оце тобі розумне міркування, збагни його, користуйся ним, друже. К. Іов. 13. Словник української мови Грінченка