неогегельянство

НЕОГЕГЕЛЬЯНСТВО — напрям філософії кін. XIX — XX ст., якому притаманне прагнення створити цілісний світогляд на засадах нової інтерпретації філософії Гегеля. Першопочатково Н. виникло серед прихильників вивчення філософії Гегеля, які намагалися поєднати гегельянство з нововиниклими філософськими течіями. Н. у Великій Британії (Е. Керд, Дж. Керд, Бредлі, Бозанкет, Мак-Таггарт, Коллінгвуд), протиставляючи свій підхід англ. позитивізму, спрямувало свої пошуки від крайнощів абсолютного ідеалізму до обґрунтування прав індивідуальності у персоналізмі; діалектичний метод Гегеля інтерпретувався крізь призму поняття ступенів людського досвіду, репрезентованих у "Феноменології духу". В США під впливом англ. Н. розвиток основних філософських ідей відбувався у напрямі до персоналізму (Боун, Ройс). Основні події розвитку Н. в Італії розгорталися у царині протиборства ідей лібералізму (Кроче) та тоталітаризму (Джентиле) навколо гегелівської концепції держави. У Німеччині Н. сформувалося під впливом Марбурзької (Коген, Наторп, Кассирер) та Баденської (Віндельбанд, Риккерт) шкіл неокантіанства, почасти під впливом філософії Дильтея. Проте у Німеччині Н. не набуло цілісності, а створило лише загальне філософське тло для дослідження низки проблем. Кронер реінтерпретував гегелівський дух через поняття душі, запозичене з філософії життя. Глокнер поглибив ірраціоналістичні моменти в теорії пізнання. Кон, Ліберт, Марк зосередилися на проблемах діалектичного методу. Н. у Франції (Валь, Кожев, Іпполіт) у його ірраціоналістичній та індивідуалістичній версіях було дотичним до зародження екзистенціалізму.

Я. Любивий

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неогегельянство — неогегелья́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. неогегельянство — -а, с. Ідеалістична течія у філософії кінця 19 – початку 20 ст., для якої характерне прагнення до створення моністичного світогляду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неогегельянство — НЕОГЕГЕЛЬЯ́НСТВО, а, с. Напрям у філософії кінця XIX – першої третини XX ст. з характерним для нього прагненням створити цілісний світогляд на основі відродженого вчення Гегеля; у центрі напряму – філософія історії й культури, держави, права. Словник української мови у 20 томах
  4. неогегельянство — неогегелья́нство (від нео... і гегельянство) ідеалістична течія в буржуазній філософії кінця 19 – 1-ї третини 20 ст., яка витлумачувала філософію Г.-В.-Ф. Гегеля в дусі ірраціоналізму, а також намагалася виправдати суперечності імперіалізму, видаючи їх за природні, притаманні суспільству взагалі. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. неогегельянство — НЕОГЕГЕЛЬЯ́НСТВО, а, с. Течія буржуазної філософії XIX — XX ст., представники якої використовують реакційні сторони вчення Гегеля для боротьби проти діалектичного матеріалізму та для виправдання політики імперіалістичної буржуазії. Словник української мови в 11 томах