неогегельянство

неогегелья́нство

-а, с.

Ідеалістична течія у філософії кінця 19 – початку 20 ст., для якої характерне прагнення до створення моністичного світогляду.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неогегельянство — неогегелья́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. неогегельянство — НЕОГЕГЕЛЬЯ́НСТВО, а, с. Напрям у філософії кінця XIX – першої третини XX ст. з характерним для нього прагненням створити цілісний світогляд на основі відродженого вчення Гегеля; у центрі напряму – філософія історії й культури, держави, права. Словник української мови у 20 томах
  3. неогегельянство — неогегелья́нство (від нео... і гегельянство) ідеалістична течія в буржуазній філософії кінця 19 – 1-ї третини 20 ст., яка витлумачувала філософію Г.-В.-Ф. Гегеля в дусі ірраціоналізму, а також намагалася виправдати суперечності імперіалізму, видаючи їх за природні, притаманні суспільству взагалі. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. неогегельянство — НЕОГЕГЕЛЬЯНСТВО — напрям філософії кін. XIX — XX ст., якому притаманне прагнення створити цілісний світогляд на засадах нової інтерпретації філософії Гегеля. Першопочатково... Філософський енциклопедичний словник
  5. неогегельянство — НЕОГЕГЕЛЬЯ́НСТВО, а, с. Течія буржуазної філософії XIX — XX ст., представники якої використовують реакційні сторони вчення Гегеля для боротьби проти діалектичного матеріалізму та для виправдання політики імперіалістичної буржуазії. Словник української мови в 11 томах