1. Філософський енциклопедичний словник

предикат

ПРЕДИКАТ (від лат. praedicatum — сказане) — в традиційній логіці один з двох термінів судження, а саме той, в якому йдеться про предмет мови (суб'єкт). В математичній логіці П. часто розуміють як логічну (предикатну) функцію, тобто як функцію, що визначена на якійсь предметній області і значеннями якої є істиннісні значення. Предикатні функції подаються висловлювальними формами, тобто виразами, які містять одну або кільїса вільних змінних і стають висловлюваннями при підстановці замість змінних об'єктів певних фіксованих сукупностей. Предикатні функції від однієї змінної (позначають P(x)) часто називають властивостями або одномісними Π. (П. в традиційному розумінні), а предикатні функції від л-змінних (записують P(x1 ... xn) — відношеннями або л-місними П. Поняття "П." є одне з основних у сучасній логіці. Логіка бінарних П. має особливе значення і оформлюється в особливу теорію — логіку відношень, яка є базовою для теорії графів.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. предикат — предика́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. предикат — [преидиекат] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. предикат — -а, ч. 1》 лог. Один із двох термінів судження, в якому щось говориться про предмет судження (суб'єкт). 2》 лінгв. Те саме, що присудок. 3》 Те саме, що властивість. || Відношення, тобто властивість декількох предметів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. предикат — (грам.) присудок Словник чужослів Павло Штепа
  5. предикат — ПРЕДИКА́Т, а, ч. 1. лог. Один з двох термінів судження, в якому щось говориться про предмет судження (суб'єкт). Для вираження думки, тобто судження, необхідне сполучення слів, в яких був би зазначений предикат судження (з наук. літ.). 2. лінгв. Словник української мови у 20 томах
  6. предикат — (англ. рredicate) логічна функція, яка виражає деякі співвідношення між своїми аргументами: набуває значення “істина”, якщо це співвідношення є в дійсності; “обман”, якщо воно відсутнє. Економічний словник
  7. предикат — предика́т (від лат. praedicatum – сказане) 1. В логіці – один з двох термінів судження, а саме той, в якому щось говориться про предмет мови (суб’єкт). 2. В математичній логіці... Словник іншомовних слів Мельничука
  8. предикат — ПРИ́СУДОК грам., ПРЕДИКА́Т. Складений присудок; Виконувати роль предиката. Словник синонімів української мови
  9. предикат — Предика́т, -та; -ка́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. предикат — ПРЕДИКА́Т, а, ч. 1. лог. Один з двох термінів судження, в якому щось говориться про предмет судження (суб’єкт). Для вираження думки, тобто судження, необхідне сполучення слів, в яких був би зазначений предикат судження (Рад. психол. наука.., 1958, 232). Словник української мови в 11 томах