толерантність

ТОЛЕРАНТНІСТЬ (від лат. tolerantia — терпимість) — термін, що ним позначають доброзичливе або принаймні стримане ставлення до індивідуальних та групових відмінностей (релігійних, етнічних, культурних, цивілізаційних). Світоглядною основою Т. є поцінування різноманітності — природної, індивідуальної, суспільної, культурної. Межі допустимої Т. залежать від соціальних норм, що діють в даному суспільстві (і, отже, в своїй основі мають культурне походження); однак в межах діючих соціальних норм можливі більш толерантні і менш толерантні варіанти особистої та групової поведінки. Зокрема, окремі особи чи групи осіб можуть виступати ініціаторами перегляду таких звичаїв та норм, які вони оцінюють як жорстокі (нетолерантні). Тема толерантності у європейській філософській традиції започаткована найбільшою мірою стоїками; далі вона знайшла своє продовження у Ціцерона як civilitas (доброзичливість, люб'язність, цивілізованість) — цим словом він позначав важливу ознаку громадянина. У період Середньовіччя абсолютизація віри за рахунок розуму стала джерелом релігійної нетерпимості. Наслідком цього стали релігійні війни та нетерпиме ставлення до таких поглядів та наукових відкрить, які суперечили християнському віровченню. У період Просвітництва тема толерантності стає центральною темою політичної філософії (Локк): модерне громадянське суспільство формувалося на основі долання нетерпимості до поглядів, ідей та вірувань. Але абсолютизація розуму та наукового пізнання як основи толерантності містила приховану тенденцію перетворення цього розуму (у його певній інтерпретації) на вкрай нетерпимий та агресивний. Досить тут вказати на фанатичний атеїзм, представлений у своїх крайніх формах рос. комунізмом (більшовизмом). В сучасній Україні тема толерантності, зокрема межі толерантності, є важливою в контексті ідеологічного плюралізму та міжетнічних і міжнаціональних стосунків. У філософії однією із перспективних концепцій, яка пропонує основу для толерантного розв'язання різного роду конфліктів (в тім числі щодо цінностей), є комунікативна філософія.

В. Лісовий

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. толерантність — Толера́нтність: Толера́нція, толерантність: — терпимість [46-1] — терпимість до інших поглядів [44-2] — терпимість, визнання [45] Словник з творів Івана Франка
  2. толерантність — толера́нтність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. толерантність — Один з керівних принципів соціальної роботи, визнання правомірності культурних, релігійних, расових та інших відмінностей між індивідами, групами і соціальними спільностями, терпиме відношення до проявлення несхожості у зовнішньому вигляді, поведінці... Словник із соціальної роботи
  4. толерантність — Ності, ор. -ністю. 1. Поблажливість, терпимість до чиїхось думок, поглядів, вірувань. Він виступає з великою толерантністю до інших народів та до всякої віри (І.Нечуй-Левицький). Літературне слововживання
  5. толерантність — (від лат. tolerantia — терпіння) ставлення до інших: чужих поглядів, думок, поведінки, вірувань тощо Словник іншомовних соціокультурних термінів
  6. толерантність — Обачне рішення не забороняти, не обмежувати і не оспорювати поведінку, що її хтось не схвалює, навіть якщо він і має потрібну для цього владу чи авторитет. Толерантність притаманна індивідам, інституціям і суспільству. Енциклопедія політичної думки
  7. толерантність — [толеирант(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  8. толерантність — Вирозумілість Словник чужослів Павло Штепа
  9. толерантність — толера́нтність [від лат. tolerans (tolerantis) – терплячий] 1. Терпимість до чужих думок і вірувань. 2. Т. імунологічна – специфічний стан організму, при якому втрачається здатність виробляти антитіла у відповідь на введення певного антигена. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. толерантність — ТОЛЕРА́НТНІСТЬ, ності, ж., книжн. Властивість за знач. толера́нтний. Страх, як вони [редактори] грають такими словами, як “толерантність”, “моральна тиранія”, “патріотизм”, “українство” і т. Словник української мови у 20 томах
  11. толерантність — -ності, ж., книжн. 1》 Властивість за знач. толерантний. || фарм. Здатність переносити великі дози отрут або ліків без шкоди для організму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  12. толерантність — Визнання за ін. права на погляди й смаки, відмінні від поглядів оцінюючого; не підтримує ні антигуманних, ані злочинних ідей. Універсальний словник-енциклопедія
  13. толерантність — Толера́нтність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. толерантність — ТОЛЕРА́НТНІСТЬ, ності, ж., книжн. Властивість за знач. толера́нтний. Страх, як вони [редактори] грають такими словами, як «толерантність», «моральна тиранія», «патріотизм», «українство» і т. п., обертають їх на всі боки, як самі хотять (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах