толерантність

Один з керівних принципів соціальної роботи, визнання правомірності культурних, релігійних, расових та інших відмінностей між індивідами, групами і соціальними спільностями, терпиме відношення до проявлення несхожості у зовнішньому вигляді, поведінці, ціннісних орієнтаціях і т.д. інших людей.

англ. tolerance; нім. Toleranz f=; угор. tolerancia; рос. толерантность.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. толерантність — Толера́нтність: Толера́нція, толерантність: — терпимість [46-1] — терпимість до інших поглядів [44-2] — терпимість, визнання [45] Словник з творів Івана Франка
  2. толерантність — толера́нтність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. толерантність — Ності, ор. -ністю. 1. Поблажливість, терпимість до чиїхось думок, поглядів, вірувань. Він виступає з великою толерантністю до інших народів та до всякої віри (І.Нечуй-Левицький). Літературне слововживання
  4. толерантність — (від лат. tolerantia — терпіння) ставлення до інших: чужих поглядів, думок, поведінки, вірувань тощо Словник іншомовних соціокультурних термінів
  5. толерантність — Обачне рішення не забороняти, не обмежувати і не оспорювати поведінку, що її хтось не схвалює, навіть якщо він і має потрібну для цього владу чи авторитет. Толерантність притаманна індивідам, інституціям і суспільству. Енциклопедія політичної думки
  6. толерантність — [толеирант(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  7. толерантність — Вирозумілість Словник чужослів Павло Штепа
  8. толерантність — толера́нтність [від лат. tolerans (tolerantis) – терплячий] 1. Терпимість до чужих думок і вірувань. 2. Т. імунологічна – специфічний стан організму, при якому втрачається здатність виробляти антитіла у відповідь на введення певного антигена. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. толерантність — ТОЛЕРА́НТНІСТЬ, ності, ж., книжн. Властивість за знач. толера́нтний. Страх, як вони [редактори] грають такими словами, як “толерантність”, “моральна тиранія”, “патріотизм”, “українство” і т. Словник української мови у 20 томах
  10. толерантність — -ності, ж., книжн. 1》 Властивість за знач. толерантний. || фарм. Здатність переносити великі дози отрут або ліків без шкоди для організму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. толерантність — Визнання за ін. права на погляди й смаки, відмінні від поглядів оцінюючого; не підтримує ні антигуманних, ані злочинних ідей. Універсальний словник-енциклопедія
  12. толерантність — ТОЛЕРАНТНІСТЬ (від лат. tolerantia — терпимість) — термін, що ним позначають доброзичливе або принаймні стримане ставлення до індивідуальних та групових відмінностей (релігійних, етнічних, культурних, цивілізаційних). Світоглядною основою... Філософський енциклопедичний словник
  13. толерантність — Толера́нтність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. толерантність — ТОЛЕРА́НТНІСТЬ, ності, ж., книжн. Властивість за знач. толера́нтний. Страх, як вони [редактори] грають такими словами, як «толерантність», «моральна тиранія», «патріотизм», «українство» і т. п., обертають їх на всі боки, як самі хотять (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах