1. Філософський енциклопедичний словник

утопія

УТОПІЯ (від грецьк. ονμε; ού — не, τοποζ — місце, тобто місце, якого немає) — модель вигаданого суспільства як втілення суспільного ідеалу, світоглядна форма освоєння майбутнього. Поряд з існуючими в різні історичні епохи формами освоєння майбутнього — міфом, апокаліптикою, хіліазмом, міленаризмом — У. пов'язана зі зміною світоглядної парадигми в епоху Модерну. У. отримує свою назву з одноіменного твору Мора, який вийшов в 1516 р. в Лувені. У. стали називати і більш ранні твори, найвідоміший з яких — це "Держава" Платона. Вже в самому словотворенні "У." Мора міститься можливість діаметрально протилежних його тлумачень, що вказує на складність і багатоплановість його вживання в мові Ч. асто опис соціальних процесів, до яких неможливо вжити термін "реальність", "дійсність", характеризують поняттям "У.". У такому контексті У. вживають як антипод реальності. Різні соціальні, політичні, правові теорії знаходили в ній форму для викладення програм майбутнього. У. розглядалась у співвідношенні з наукою (Енгельс), ідеологією (Маннгейм), міфом (Сорель), релігією (Бердяєв, Булгаков, Франк). У. може проявити себе у вигляді мрії, фантазії, екстраполяції, попередження, альтернативи дійсності, зразка для досягнення в майбутньому, експерименту. Вона виступає як у позитивному вигляді ("еутопія"), так і у вигляді негативної У. ("антиутопія", "дистонія"). Негативні У. — це насамперед утопії-застереження. Кордон між позитивною і негативною У. полягає в системі цінностей. Історичні реалії XX ст., що призвели до кризи оптимістичної віри в людину і її можливості, прояснюють той факт, що відродження утопічної традиції в XX ст. пов'язане з літературним жанром антиутопії та дистопії. Картини, намальовані антиутопістами, покликані виявляти не захоплення, а жах. Утопічне мислення XX ст. представлене серією видатних негативних утопій: "Ми" Зам'ятіна (1920), "О дивний новий світ" Гекслі (1932), "1984" Оруела (1949), "Механічна піанола" Воннегута (1952), "451 по Фаренгейту" Бредбері (1953) та ін. Але як негативна, так і позитивна У. мають загальні витоки, які лежать у світоглядній свідомості людини.

Т. Рогова

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утопія — уто́пія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. утопія — Ї, ор. -єю. Учення про соціальну перебудову, про ідеальний суспільний лад, яке не ґрунтується на науковому розумінні об’єктивних закономірностей суспільного розвитку; фантазія, нездійсненна мрія тощо. Літературне слововживання
  3. утопія — Фантазія, нездійсненна мрія, о. казкові замки, химери, на вербі груші Словник синонімів Караванського
  4. утопія — див. мрія Словник синонімів Вусика
  5. утопія — Скорочена назва твору англійського філософа-гуманіста Т. Мора (1478-1535) "Золота книга, така ж корисна, як і забавна, про найкращий лад держави і про новий острів Утопію" (1516), де змальоване ідеальне – за уявленнями автора – суспільство. Словник крилатих висловів
  6. утопія — Химера, омана, мрійливо, казка, див. фантазія, ілюзія, міраж Словник чужослів Павло Штепа
  7. утопія — УТО́ПІЯ, ї, ж. 1. Учення про соціальну перебудову, про ідеальний суспільний лад, яке не ґрунтується на науковому розумінні об'єктивних закономірностей суспільного розвитку. Що таке утопія?... Словник української мови у 20 томах
  8. утопія — -ї, ж. 1》 Учення про соціальну перебудову, про ідеальний суспільний лад, яке не ґрунтується на науковому розумінні об'єктивних закономірностей суспільного розвитку. 2》 Фантазія, нездійсненна мрія. 3》 Літературний твір, в якому зображується ідеальний суспільний лад майбутнього. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. утопія — уто́пія (від грец. οΰ – не і τόπος – місце; тобто – неіснуюче місце) 1. Назва фантастичного острова з однойменного твору англійського мислителя Т. Мора, де нібито було створено ідеальний суспільний лад. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. утопія — I жанр дидактичної літератури (переважно романи), в якому змальовується життя ідеального суспільства, напр., на невідкритих ще землях або у далекому майбутньому; за назвою роману Т. Мора; т.зв. антиутопія висміює або переоцінює ідеали, притаманні утопії. Універсальний словник-енциклопедія
  11. утопія — Уто́пія, -пії, -пією; уто́пії, -пій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. утопія — УТО́ПІЯ, ї, ж. 1. Учення про соціальну перебудову, про ідеальний суспільний лад, яке не грунтується на науковому розумінні об’єктивних закономірностей суспільного розвитку. Що таке утопія?... Словник української мови в 11 томах