1. Філософський енциклопедичний словник

утилітаризм

УТИЛІТАРИЗМ (від лат. utilitas — корисність, вигода) — 1) Принцип оцінки явищ з точки зору їх корисності, можливості бути засобом для досягнення будьякої мети; принцип поведінки, який виявляється у підпорядкуванні всіх вчинків отриманню матеріальної корисності, вигоди. В такому розумінні У. співпадає з вузьким практицизмом і базується на применшенні ролі духовних інтересів людини. 2) Напрям в етиці, згідно з яким корисність є основою моральності і критерієм людських вчинків, незалежно від того, йде мова про окремого індивіда чи про суспільство. Ввібравши настрої ліберальної буржуазії епохи розвитку капіталізму в Англії XIX ст., У. продовжив традицію гедонізму і евдемонізму в етиці. Основні представники У. — Бентам, Джеймс Мілль, Дж. Ст. Мілль. У. наполягає на ототожненні добра і корисності, причому сама корисність більшістю утилітаристів визначається в контексті "природних" потягів людини до задоволень, насолод, які стають доступними перш за все внаслідок володіння матеріальними благами. Відтак єдина ціль моральної діяльності вбачається в "максимальному щасті для якомога більшого числа людей" (Бентам). З позицій У., ніщо поза суб'єктом не є цінністю самою по собі (самоцінністю), все розглядається лише як засіб для досягнення певної зовнішньої цілі. Тим самим навіть людина зводиться до рівня "корисної речі" М. оральний вибір, за Бентамом, — простий підрахунок вигід і втрат, насолод і страждань, що їх породжують різні вчинки. Намагаючись притлумити егоїстичні моменти етики У., Дж. Ст. Мілль доповнив принцип особистого щастя вимогою узгодження інтересів усіх людей, що, однак, не могло зняти суперечностей У. Незважаючи на гостру критику У. в сучасних етичних теоріях, досі не припиняються спроби відновлення його в пом'якшеному вигляді. Проте істотною вадою У. за будь-яких обставин залишається ігнорування багатства людських відносин, духовних начал моральності.

В. Єфименко

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утилітаризм — утилітари́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. утилітаризм — У. 1. Напрям в етиці, який визнає користь чи зиск критерієм моральності. 2. Вузький практицизм, прагнення мати з усього безпосередню матеріальну вигоду; дріб’язковий практицизм. Літературне слововживання
  3. утилітаризм — (від англ. utilitarism, лат. utilitas — зиск, користь, вигода) принцип оцінки всіх явищ з погляду їх користі, можливості бути за-собом для досягнення певної мети Словник іншомовних соціокультурних термінів
  4. утилітаризм — Назва однієї з течій теорії моралі, що прямо чи опосередковано оцінює все розмаїття діяльності, політики, рішень і вибору на основі їх спрямованості на здобуття щастя для тих, кого заторкує та чи інша дія. Енциклопедія політичної думки
  5. утилітаризм — УТИЛІТАРИ́ЗМ, у, ч. 1. Філософсько-етичне вчення, згідно з яким в основі людських вчинків лежить принцип ви́годи. 2. Намагання мати з усього користь. Словник української мови у 20 томах
  6. утилітаризм — -у, ч. 1》 Ідеалістичне філософсько-етичне вчення, згідно з яким в основі людських вчинків лежить принцип вигоди. 2》 Намагання мати з усього користь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. утилітаризм — утилітари́зм (франц. utilitarisme, від лат. utilitas – користь, вигода) 1. Буржуазне етичне вчення, за яким в основу вчинків людини покладено принципи вигоди. 2. Переносно – прагнення з усього мати зиск, користь; дріб’язковий практицизм. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. утилітаризм — Напрямок в етиці, започаткований у XVIII ст., згідно з яким найвищим благом є користь особи чи суспільства, а метою діяльності повинно бути щастя найбільшої кількості людей (І. Бентам, Д. Мілл, Д.С. Мілл). Універсальний словник-енциклопедія
  9. утилітаризм — Утилітари́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. утилітаризм — УТИЛІТАРИ́ЗМ, у, ч. 1. Ідеалістичне філософсько-етичне вчення, згідно з яким в основі людських вчинків лежить принцип ви́годи. 2. Намагання мати з усього користь. Словник української мови в 11 томах
  11. утилітаризм — рос. утилитаризм (фр. utilitarisme, від латин. utilitas користь, вигода) — економічна теорія, в основі якої лежить оцінка речей, предметів, явищ з точки зору їх корисності, вигоди. Зародилася у Великобританії у XIX ст. Потім дістала назву теорії корисності. Eкономічна енциклопедія