утилітаризм

утилітари́зм

-у, ч.

1》 Ідеалістичне філософсько-етичне вчення, згідно з яким в основі людських вчинків лежить принцип вигоди.

2》 Намагання мати з усього користь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

утилітаризм — утилітари́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
утилітаризм — У. 1. Напрям в етиці, який визнає користь чи зиск критерієм моральності. 2. Вузький практицизм, прагнення мати з усього безпосередню матеріальну вигоду; дріб’язковий практицизм. Літературне слововживання
утилітаризм — (від англ. utilitarism, лат. utilitas — зиск, користь, вигода) принцип оцінки всіх явищ з погляду їх користі, можливості бути за-собом для досягнення певної мети Словник іншомовних соціокультурних термінів
утилітаризм — Назва однієї з течій теорії моралі, що прямо чи опосередковано оцінює все розмаїття діяльності, політики, рішень і вибору на основі їх спрямованості на здобуття щастя для тих, кого заторкує та чи інша дія. Енциклопедія політичної думки
утилітаризм — УТИЛІТАРИ́ЗМ, у, ч. 1. Філософсько-етичне вчення, згідно з яким в основі людських вчинків лежить принцип ви́годи. 2. Намагання мати з усього користь. Словник української мови у 20 томах
утилітаризм — утилітари́зм (франц. utilitarisme, від лат. utilitas – користь, вигода) 1. Буржуазне етичне вчення, за яким в основу вчинків людини покладено принципи вигоди. 2. Переносно – прагнення з усього мати зиск, користь; дріб’язковий практицизм. Словник іншомовних слів Мельничука
утилітаризм — Напрямок в етиці, започаткований у XVIII ст., згідно з яким найвищим благом є користь особи чи суспільства, а метою діяльності повинно бути щастя найбільшої кількості людей (І. Бентам, Д. Мілл, Д.С. Мілл). Універсальний словник-енциклопедія
утилітаризм — УТИЛІТАРИЗМ (від лат. utilitas — корисність, вигода) — 1) Принцип оцінки явищ з точки зору їх корисності, можливості бути засобом для досягнення будьякої мети; принцип поведінки... Філософський енциклопедичний словник
утилітаризм — Утилітари́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
утилітаризм — УТИЛІТАРИ́ЗМ, у, ч. 1. Ідеалістичне філософсько-етичне вчення, згідно з яким в основі людських вчинків лежить принцип ви́годи. 2. Намагання мати з усього користь. Словник української мови в 11 томах
утилітаризм — рос. утилитаризм (фр. utilitarisme, від латин. utilitas користь, вигода) — економічна теорія, в основі якої лежить оцінка речей, предметів, явищ з точки зору їх корисності, вигоди. Зародилася у Великобританії у XIX ст. Потім дістала назву теорії корисності. Eкономічна енциклопедія