фетишизм

ФЕТИШИЗМ (франц. fetichisme, від fetiche — ідол, талісман) — форма найдавніших вірувань, що полягали у мисленно-фантазійному наданні деяким предметам неживої природи "чуттєвонадчуттєвих" якостей. Вперше описав франц. дослідник Брос у кн. "Культ богів-фетишів" (1760). Ф. виник у ранньородовому суспільстві; вважалося, що фетишизовані предмети е живими істотами, які можуть мати для людини охоронне значення (амулети, талісмани), завдавати шкоди ворогові, викликати чи припиняти природні явища (дощ, землетрус тощо). Ф. спирався на уявлення первісної людини про те, що зміни в природі (за аналогією з її власними вчинками) пов'язані з розумово-вольовою діяльністю і можуть бути спрямовані на людину та її довкілля. Фетишистські уявлення, зазнавши видозмін, збереглися і в розвинутих релігіях та побутовому марновірстві. У суспільно-економічній теорії Маркса поняття "Ф." застосовується для характеристики товарно-капіталістичних відносин, за яких продукти праці набувають подоби самостійних істот, які наділені власним життям та знаходяться у певних стосунках з людьми та поміж собою.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фетишизм — фетиши́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фетишизм — ФЕТИШИ́ЗМ, у, ч. 1. Одна з ранніх форм релігійних вірувань – обожнювання предметів неживої природи, фетишів (у 1 знач.). Порівняно з магією фетишизм є більш складною формою релігії. (з навч. літ.); Догми фетишизму. 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  3. фетишизм — -у, ч. 1》 Одна з ранніх форм релігійних вірувань – обожнювання предметів неживої природи, фетишів (у 1 знач.). 2》 перен. Сліпе схиляння перед чим-небудь. 3》 ек. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фетишизм — фетиши́зм (франц. fétichisme) 1. Поклоніння фетишам; одна з ранніх форм релігійних вірувань. 2. Приписування речам самим по собі специфічно соціальних властивостей і внаслідок цього надприродних особливостей (напр., товарний Ф.). 3. Переносно – сліпе поклоніння чомусь, обожнювання. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фетишизм — Фетиши́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. фетишизм — ФЕТИШИ́ЗМ, у, ч. 1. Одна з ранніх форм релігійних вірувань — обожнювання предметів неживої природи, фетишів (у 1 знач.). 2. перен. Сліпе схиляння перед чим-небудь. В. І. Словник української мови в 11 томах