фетишизм
ФЕТИШИ́ЗМ, у, ч.
1. Одна з ранніх форм релігійних вірувань – обожнювання предметів неживої природи, фетишів (у 1 знач.).
Порівняно з магією фетишизм є більш складною формою релігії. (з навч. літ.);
Догми фетишизму.
2. перен. Сліпе схиляння перед чим-небудь.
Спортивний фетишизм.
3. Досягнення сексуального задоволення засобом маніпуляцій і контакта з предметами, які самі по собі не мають еротичного значення, але символізують сексуального партнера.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фетишизм — фетиши́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фетишизм — -у, ч. 1》 Одна з ранніх форм релігійних вірувань – обожнювання предметів неживої природи, фетишів (у 1 знач.). 2》 перен. Сліпе схиляння перед чим-небудь. 3》 ек. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фетишизм — фетиши́зм (франц. fétichisme) 1. Поклоніння фетишам; одна з ранніх форм релігійних вірувань. 2. Приписування речам самим по собі специфічно соціальних властивостей і внаслідок цього надприродних особливостей (напр., товарний Ф.). 3. Переносно – сліпе поклоніння чомусь, обожнювання. Словник іншомовних слів Мельничука
- фетишизм — ФЕТИШИЗМ (франц. fetichisme, від fetiche — ідол, талісман) — форма найдавніших вірувань, що полягали у мисленно-фантазійному наданні деяким предметам неживої природи "чуттєвонадчуттєвих" якостей. Вперше описав франц. дослідник Брос у кн. Філософський енциклопедичний словник
- фетишизм — Фетиши́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фетишизм — ФЕТИШИ́ЗМ, у, ч. 1. Одна з ранніх форм релігійних вірувань — обожнювання предметів неживої природи, фетишів (у 1 знач.). 2. перен. Сліпе схиляння перед чим-небудь. В. І. Словник української мови в 11 томах