1. Словник української мови в 11 томах

фетишизм

ФЕТИШИ́ЗМ, у, ч.

1. Одна з ранніх форм релігійних вірувань — обожнювання предметів неживої природи, фетишів (у 1 знач.).

2. перен. Сліпе схиляння перед чим-небудь.

В. І. Ленін, викриваючи «фізичних» ідеалістів, показав, що суть їх поглядів зводиться до математичного фетишизму й релятивізму (Вісник АН, 4, 1957, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фетишизм — фетиши́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фетишизм — ФЕТИШИ́ЗМ, у, ч. 1. Одна з ранніх форм релігійних вірувань – обожнювання предметів неживої природи, фетишів (у 1 знач.). Порівняно з магією фетишизм є більш складною формою релігії. (з навч. літ.); Догми фетишизму. 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  3. фетишизм — -у, ч. 1》 Одна з ранніх форм релігійних вірувань – обожнювання предметів неживої природи, фетишів (у 1 знач.). 2》 перен. Сліпе схиляння перед чим-небудь. 3》 ек. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фетишизм — фетиши́зм (франц. fétichisme) 1. Поклоніння фетишам; одна з ранніх форм релігійних вірувань. 2. Приписування речам самим по собі специфічно соціальних властивостей і внаслідок цього надприродних особливостей (напр., товарний Ф.). 3. Переносно – сліпе поклоніння чомусь, обожнювання. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фетишизм — ФЕТИШИЗМ (франц. fetichisme, від fetiche — ідол, талісман) — форма найдавніших вірувань, що полягали у мисленно-фантазійному наданні деяким предметам неживої природи "чуттєвонадчуттєвих" якостей. Вперше описав франц. дослідник Брос у кн. Філософський енциклопедичний словник
  6. фетишизм — Фетиши́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)