ян

див. інь та ян

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ян — Ян іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Ян — запозичене: п., ч. Jan, слц. Jan, бр. Ян; те саме, що Тван. Йнко, Янцьо, Ясь, Яськб. З родиною Хмелевських ми булиСусідами, а з їхнім сином ЯномЯ років сім сварився і дружив (М. Бажан);Затну вся Ясько, проковтнув переляк. — Ми з Умані. Учні (М. Власні імена людей. Словник-довідник