Ян

Ян

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ян — запозичене: п., ч. Jan, слц. Jan, бр. Ян; те саме, що Тван. Йнко, Янцьо, Ясь, Яськб. З родиною Хмелевських ми булиСусідами, а з їхнім сином ЯномЯ років сім сварився і дружив (М. Бажан);Затну вся Ясько, проковтнув переляк. — Ми з Умані. Учні (М. Власні імена людей. Словник-довідник
  2. ян — див. інь та ян Філософський енциклопедичний словник