ідеологія

ІДЕОЛОГІЯ — сукупність взаємопов'язаних ідей, уявлень та переконань, призначених об'єднувати людей заради спільного життя та спільних дій. Як свідчать історичні дослідження, ніколи не існувало суспільств без наявності в них певних світорозумінь і норм поведінки, тобто ідеологій-світоглядів. Загальноприйняті норми поведінки (основою яких є цінності) завжди забезпечували здатність людей до спільних дій. Хоч слово "І." іноді застосовують як синонім вислову "політична І.", але доцільніше політичні І. вважати тільки одним із різновидів І. (напр., історики, досліджуючи світогляди різних суспільств та цивілізацій, називають ці світогляди "І."). Слово "І." наприкінці XVIII ст. увів у мову філософії франц. філософ Дестют де Трасі (1754 — 1836), який позначав ним "науку про ідеї" (словом "ідеї" в той час позначали не тільки розумові побудови, а й будь-які уявлення). "Наука про ідеї", на думку Дестют де Трасі, повинна була досліджувати виникнення ідей, щоб відділити різного роду упередження та забобони від науково обґрунтованих уявлень. Ця наука мала базуватися на просвітницькій парадигмі мислення, що продовжувала програму Бекони — усунути владу "ідолів" над свідомістю з метою створити основу для реформування суспільства на науковій основі. У розробці поняття "І." важлива роль належить Марксу та Енгельсу. У їхній спільній праці "Німецька ідеологія" термін "І." віднесено до сукупності ідей, що виражають інтереси, упередження та ілюзії певної соціальної верстви ("класу"). Згідно з класовим принципом соціальної філософії вони твердили, що у класовому суспільстві як гнобителі, так і пригноблені не можуть правдиво осмислювати світ та суспільство: розуміння світу та суспільства у таких суспільствах є неминуче хибним, ілюзорним, отже, і колективна свідомість є хибною свідомістю Ц. ю ілюзорну свідомість вони позначили терміном "І.". Для успішного захисту егоїстичних класових інтересів ідеологи панівного класу прагнуть подавати їх під виглядом загальнолюдських; посилаючись при цьому на загальнолюдську етику, істину і т.п. Тому І. завжди є оманою і самооманою. Звідси випливало, що теоретична критика І. є безсилою: хибність суспільної свідомості зумовлена класовою структурою суспільства, а тому тільки ліквідація класів шляхом соціальної революції дозволить замінити "хибну свідомість" правдивою, тобто науково обґрунтованим світорозумінням З. аслуга Маркса і Енгельса полягала у тому, що вони звернули увагу на соціальну зумовленість (детермінованість) ідей та світоглядів. У цьому вони продовжили зведення релігії до "земної основи", здійснене Фоєрбахом; цей напрям мислення був пізніше розвинутий у "соціології знання", у критичній філософії Франкфуртської школи та комунікативній філософії Апеля й Габермаса. Але принциповою вадою марксистського розуміння І. були, по-перше, припущення, що І. можна замінити науково обґрунтованим світорозумінням (тема "смерті І."), а, по-друге, економічний редукціонізм — намагання пояснити природу всіх установ та ідей як зумовлених "економічним базисом". Маркс і Енгельс вважали, що всі теоретичні філософські і суспільно-політичні ідеї є ідеологічними. Твердження, що можна замінити І. (як колективний світогляд та як філософію) "науковим світорозумінням" є доказом того, що, попри всю відмінність між розумінням І. у Дестют де Трасі і марксистським, вони поділяють переконання в тому, що наукове пізнання здатне зняти з людини відповідальність за вибір ціннісних орієнтацій. Нерозуміння різниці між істиною і цінністю властиве для обох. У сучасних демократичних суспільствах різні люди, групи людей та суспільні верстви, як правило, мають неоднакові ціннісні пріоритети та ієрархію цінностей (розходження стосуються навіть того, які саме цінності мають бути віднесені до найважливіших) Ц. е ситуація ідеологічного плюралізму Ц. ей плюралізм, одначе, не може виключати прийняття деяких найважливіших цінностей та норм, без яких не може існувати жодне демократичне суспільство. До таких норм належать також деякі аксіоми етики спілкування, які забезпечують можливість цивілізованого ідеологічного дискурсу (див. філософія комунікативна). Дотримання цих норм дозволяє уникнути ситуацій, коли Суперечка ціннісних орієнтацій та І. переростає у насильницький конфлікт. У сучасній Україні дослідження І. лише розпочинається: укр. філософська думка у цій ділянці досліджень сьогодні знаходиться у стані освоєння підставових праць західних філософів. Вплив марксистського розуміння ідеології в Україні є дуже відчутним: поняття І. визначають, як правило, через потреби та інтереси, що об'єднують людей у групи (переважно мають на увазі економічні інтереси). З іншого боку, вплив марксистської тези про майбутнє витіснення І. схиляє до позитивістського нехтування ролі І. у суспільному житті. Вплив марксистського розуміння І. тут сягає поза межі критичного виокремлення позитивного внеску Маркса в дослідження І.

В. Лісовий

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідеологія — Це форма філософських, наукових, художніх, моральних, політичних, правових, економічних, соціологічних цінностей та знань про світ та роль людини в ньому. Ідеологія регулює, інтегрує і направляє діяльність індивідів у всіх сферах життя людини. Словник із соціальної роботи
  2. ідеологія — Світогляд, світорозуміння; погляди, переконання; (учення) доктрина, догмати, канони, принципи, постуляти; пор. КОНЦЕПЦІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. ідеологія — Ідеології є прикладами символічно навантажених вірувань і понять, за допомогою яких існує, інтерпретується й оцінюється світ; їх призначенням є формування, актуалізація, спрямування... Енциклопедія політичної думки
  4. ідеологія — [ідеиолог'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  5. ідеологія — рос. идеология система політичних, правових, етичних, художніх, філософських, релігійних поглядів: суспільна свідомість. Eкономічна енциклопедія
  6. ідеологія — ідеоло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  7. ідеологія — -ї, ж. Сукупність філософських, політичних, правових, моральних, релігійних та мистецьких поглядів, що характеризують те або інше суспільство, клас, політичну партію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. ідеологія — ідеоло́гія (від ідея і ...логія) система політичних, правових, етичних, художніх, філософських, релігійних поглядів; суспільна свідомість. Вперше наукове з’ясування суті І., її ролі в суспільному житті дав марксизм-ленінізм, який довів, що І. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. ідеологія — 1. система понять і позицій, які характеризують суспільство у певну епоху; 2. система поглядів, які виражають інтереси якогось класу; 3. комплекс символів, міфів, інтелектуальних схем, мовних структур, які відображають політичну й культурну ситуацію. Універсальний словник-енциклопедія
  10. ідеологія — СВІТО́ГЛЯД (сукупність, система суджень, думок про життя, природу, суспільство), ПЕРЕКОНА́ННЯ мн., ПО́ГЛЯДИ мн., ФІЛОСО́ФІЯ, ІДЕОЛО́ГІЯ, СВІТОРОЗУМІ́ННЯ, СВІТОСПРИЙМА́ННЯ, СВІТОСПРИЙНЯТТЯ́, ПОНЯТТЯ. Словник синонімів української мови
  11. ідеологія — Ідеоло́гія, -гії, -гією; -ло́гії, -гій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. ідеологія — ІДЕОЛО́ГІЯ, ї, ж. Сукупність філософських, політичних, правових, моральних, релігійних та мистецьких поглядів, що характеризують те або інше суспільство, клас, політичну партію. На зміну приватновласницькій ідеології приходить комуністична ідеологія (Ком. Словник української мови в 11 томах