індивідуація

ІНДИВІДУАЦІЯ — 1) Поняття, яке окреслює виокремлення індивідуального із універсального та їх взаємодію. Ідея І. зустрічається вже у стоїків, її розгорнуте осмислення властиве середньовічній філософії. Поняття "І." використовується в номіналізмі, реалізмі, концептуалізмі. Тома Аквінський, формулюючи "принцип І.", створює своєрідну діалектику універсального та індивідуального. Універсали — загальні поняття, проходять І. тричі: "до речей" — як задуми Бога про світ, "в речах" — як сутності, що виникли в процесі творення світу, та "після речей" — як форми пізнання світу людиною. 2) Поняття аналітичної психології Юнга, яке означає процес становлення внутрішнього світу людини в результаті освоєння свідомістю змісту індивідуального і колективного позасвідомого. І. — це визрівання "самості" (das Selbst), яка є гармонією індивідуального та колективного, свідомого та позасвідомого. Поняття І. в аналітичній психології Юнга корелює з поняттям персоналізації в персоналізмі та метаантропології.

Н. Хамітов