1. Філософський енциклопедичний словник

індивідуалізм

ІНДИВІДУАЛІЗМ — моральний принцип, що ґрунтується на визначенні пріоритетності автономії і прав особистості. З одного боку, І. є результатом реального розвитку особи і суспільства — від усвідомлення людиною різниці між собою і спільнотою в епоху розкладу первісного суспільства до осягнення нею своїх особистих прав і обов'язків, своєї унікальності та можливостей вибору власної долі — в сучасну епоху. З іншого боку, І. — це течія суспільної думки, в якій відобразився процес осмислення принципу І. на різних його етапах і рівнях, починаючи з давньогрецьк. філософії до сучасних концепцій, які обґрунтовують цінність окремої особистості Р. озквіт І. як течії суспільної думки і як реального феномена людського розвитку пов'язаний з утвердженням капіталістичних відносин і свободи приватного підприємництва, котре вимагало від людини індивідуальної автономії й ініціативи. Тлумачення І. в радянські часи зазнало деформацій, пов'язаних з колективістською сутністю панівної ідеології. Зокрема, визнавалося значення ранньої форми І. із притаманним йому позитивним ставленням до свободи совісті, думок, почуттів, свободи людських об'єднань. Разом з тим зрілий I. (XVIII — пер. пол.ХІХ ст.) і його "кризовий" етап (кін. XIX — XX ст.) трактувалися як вияв класових інтересів буржуазії, джерело волюнтаризму та анархії. Ці ідеологічні спрощення стояли на заваді філософському обґрунтуванню індивідуальних інтересів людини, її самоцінності, моральної гідності і відповідальності.

О. Левицька

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індивідуалізм — Світоглядна позиція, принцип поведінки, які стверджують індивіда в якості абсолютної цінності; характеризується переважанням індивідуальних інтересів над колективними. англ. individualism; нім. Individualismus [-vi-] m=; угор. individualizmus; рос. индивидуализм. Словник із соціальної роботи
  2. індивідуалізм — Це поняття охоплює широке розмаїття ідей, позицій і вчень, спільною засадою яких є системна відповідність принципу центральності «індивідуального». Енциклопедія політичної думки
  3. індивідуалізм — Особовість Словник чужослів Павло Штепа
  4. індивідуалізм — рос. индивидуализм (фр. individualisme) — риса світогляду, яка характеризує самопротиставлення окремого індивіда колективові і суспільству. Eкономічна енциклопедія
  5. індивідуалізм — індивідуалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. індивідуалізм — -у, ч. Принцип ідеології та моралі, згідно з яким інтереси окремої особи ставляться вище за інтереси суспільства, колективу. || Прагнення до яскравого вираження своєї особистості незалежно від колективу, а також поведінка, що виражає таке прагнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. індивідуалізм — індивідуалі́зм (франц. individualisme) риса світогляду, яка характеризується самопротиставленням окремого індивіда колективові і суспільству. Соціальною основою І. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. індивідуалізм — Індивідуалі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. індивідуалізм — ІНДИВІДУАЛІ́ЗМ, у, ч. Буржуазний приватновласницький погляд, що протиставляє егоїстичні інтереси окремої особи інтересам суспільства, який ставить особисті інтереси вище інтересів суспільства, колективу. Словник української мови в 11 томах