індивідуалізм
Світоглядна позиція, принцип поведінки, які стверджують індивіда в якості абсолютної цінності; характеризується переважанням індивідуальних інтересів над колективними.
англ. individualism; нім. Individualismus [-vi-] m=; угор. individualizmus; рос. индивидуализм.
Джерело:
Словник із соціальної роботи
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- індивідуалізм — Це поняття охоплює широке розмаїття ідей, позицій і вчень, спільною засадою яких є системна відповідність принципу центральності «індивідуального». Енциклопедія політичної думки
- індивідуалізм — Особовість Словник чужослів Павло Штепа
- індивідуалізм — рос. индивидуализм (фр. individualisme) — риса світогляду, яка характеризує самопротиставлення окремого індивіда колективові і суспільству. Eкономічна енциклопедія
- індивідуалізм — індивідуалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- індивідуалізм — -у, ч. Принцип ідеології та моралі, згідно з яким інтереси окремої особи ставляться вище за інтереси суспільства, колективу. || Прагнення до яскравого вираження своєї особистості незалежно від колективу, а також поведінка, що виражає таке прагнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- індивідуалізм — індивідуалі́зм (франц. individualisme) риса світогляду, яка характеризується самопротиставленням окремого індивіда колективові і суспільству. Соціальною основою І. Словник іншомовних слів Мельничука
- індивідуалізм — ІНДИВІДУАЛІЗМ — моральний принцип, що ґрунтується на визначенні пріоритетності автономії і прав особистості. З одного боку, І... Філософський енциклопедичний словник
- індивідуалізм — Індивідуалі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- індивідуалізм — ІНДИВІДУАЛІ́ЗМ, у, ч. Буржуазний приватновласницький погляд, що протиставляє егоїстичні інтереси окремої особи інтересам суспільства, який ставить особисті інтереси вище інтересів суспільства, колективу. Словник української мови в 11 томах