індивідуальність

Визначається через поняття індивіда (окремої живої істоти, представника біологічного виду, носія індивідуально-своєрідних рис і індивідуума (унікального представника людського суспільства). Обидва значення І. взаємопов’язані і представляють людину з точки зору цілісності і єдності її функціонування і буття. І. – блискуче виражена особливість окремої людини, яка володіє неповторною, притаманною тільки їй сукупністю природних і соціально-зумовлених якостей, які формуються в процесі онтогенезу і життєвого шляху.

англ. individuality; нім. Individualität f=; угор. egyéniség; рос. индивидуальность.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індивідуальність — Особистість Словник чужослів Павло Штепа
  2. індивідуальність — (від лат. individuum- неподільний) — сукупність своєрідних рис, які визначають неповторну самобутність людини та її відмінність від інших людей. І. Словник-довідник музичних термінів
  3. індивідуальність — рос. индивидуальность 1. Сукупність своєрідних рис, що характеризують особистість людини. 2. Окрема людина як носій певної сукупності властивостей. Eкономічна енциклопедія
  4. індивідуальність — індивідуа́льність 1 іменник жіночого роду сукупність психічних властивостей, характерних рис і досвіду кожної особистості, що відрізняють її від інших індивідуумів індивідуа́льність 2 іменник жіночого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
  5. індивідуальність — -ності, ж. 1》 тільки одн. Сукупність психічних властивостей, характерних рис і досвіду кожної особистості, що відрізняють її від інших індивідуумів. 2》 Людина як носій індивідуальних властивостей, певних характерних ознак і рис; особистість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. індивідуальність — індивідуа́льність 1. Сукупність своєрідних психічних рис, що характеризують особистість людини. 2. Окрема людина як носій певної сукупності властивостей. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. індивідуальність — ЛЮДИ́НА (особа як втілення високих моральних і інтелектуальних властивостей), ОСОБИ́СТІСТЬ, ІНДИВІДУА́ЛЬНІСТЬ, ЧОЛОВІ́К, ДУША́, ІНДИВІ́Д книжн., ІНДИВІ́ДУУМ книжн., СУБ'Є́КТ розм., ПЕРСО́НА уроч., заст., ірон.; ЕЛЕМЕ́НТ розм. (про особу перев. Словник синонімів української мови
  8. індивідуальність — Індивідуа́льність, -ности, -ності, -ністю; -ності, -стей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. індивідуальність — ІНДИВІДУА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. тільки одн. Сукупність психічних властивостей, характерних рис і досвіду кожної особистості, що відрізняють її від інших індивідуумів. Павло Тичина — поет з яскраво вираженою творчою індивідуальністю (Іст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах