абака
аба́ка
(ісп. abaca, з тагальської)
1. Див. абак.
2. Манільське прядиво, з якого виготовляють корабельні снасті, канати, мотузки, снопов’язальний шпагат (манільський шпагат).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абака — аба́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- абака — -и, ж. 1》 архіт. Плита (звичайно квадратна), що становить верхню частину капітелі колони. 2》 Лічильна дошка у давніх греків та римлян. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абака — АБА́КА, и, ж., архт. Чотирикутна плита, якою завершується верхня частина капітелі. Абака – плоска плита у верхній частині капітелі, на яку безпосередньо опирається архітрав (з наук. літ.). АБАКА́, и́... Словник української мови у 20 томах
- абака — Верхня частина капітелі доричної колони у вигляді чотиристоронньої плити. Універсальний словник-енциклопедія
- абака — АБА́КА, и, ж., архт. Плита (звичайно квадратна), що становить верхню частину капітелі колони. Абака — плоска плита у верхній частині капіталі, на яку безпосередньо опирається архітрав (Архіт. Рад. Укр., 3, 1939,40). Словник української мови в 11 томах
- абака — див. абак Архітектура і монументальне мистецтво