аберація

абера́ція

(лат. aberratio – відхилення, від aberro – помиляюся)

1. Хибність, відхилення від істини.

2. Позірне зміщення світила на небесній сфері.

3. Сферична А. полягає в тому, що промені, які виходять з однієї точки, після проходження лінз утворюють розпливчасте зображення.

4. Хроматична А. – вада зображення, яка походить від неоднакової заломлюваності світла різного кольору, через що зображення виходить нерізке й забарвлене.

5. біол. Відхилення від нормальної будови організму, яке виявляється часто лише в іншому забарвленні або розмірі.

6. Зміна структури хромосом.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аберація — -ї, ж. 1》 астр. Позірне відхилення світил від їхнього справжнього положення на небосхилі. 2》 спец. Нечіткість або викривленість зображення, що його дають оптичні прилади. Аберація оптичних систем — спотворення зображення в оптичних системах. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. аберація — ПО́МИ́ЛКА (неправильність у діях, вчинках і т. ін.), ХИ́БА, ПОГРІ́ШНІСТЬ, ПО́ХИБКА розм., ПРОВИ́НА розм., ЛЯ́ПСУС книжн. розм., АБЕРА́ЦІЯ книжн., БЛУД діал.; НЕТО́ЧНІСТЬ, УПУЩЕННЯ, ЗА́БЛУД (ЗАБЛУ́ДА) розм. Словник синонімів української мови
  3. аберація — Ухил, збоча Словник чужослів Павло Штепа
  4. аберація — АБЕРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. астр. Позірне відхилення світил від їх справжнього положення на небозводі, викликане рухом Землі по орбіті (річна аберація) або її обертанням навколо осі (добова аберація). Швидкість руху Землі мізерна в порівнянні з швидкістю світла.. Словник української мови в 11 томах
  5. аберація — Абера́ція, -ції; -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. аберація — АБЕРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Нечіткість або викривленість зображення, що дають оптичні прилади. Аберація оптичних систем – це спотворення зображення, викликане недосконалістю оптичних систем: зображення не цілком чітке... Словник української мови у 20 томах
  7. аберація — Абера́ція: — хибність, відхилення від істини [47] Словник з творів Івана Франка
  8. аберація — абера́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  9. аберація — I недолік лінзи, що спричинює спотворення, нерізкість (сферична а., астигматизм, дисторсія, кома) або забарвлення (хроматична а.) одержуваних зображень (деякі види а. притаманні й дзеркалам). II видиме відхилення положення спостережуваної зірки чи планети внаслідок руху Землі. Універсальний словник-енциклопедія