аберація
абера́ція
(лат. aberratio – відхилення, від aberro – помиляюся)
1. Хибність, відхилення від істини.
2. Позірне зміщення світила на небесній сфері.
3. Сферична А. полягає в тому, що промені, які виходять з однієї точки, після проходження лінз утворюють розпливчасте зображення.
4. Хроматична А. – вада зображення, яка походить від неоднакової заломлюваності світла різного кольору, через що зображення виходить нерізке й забарвлене.
5. біол. Відхилення від нормальної будови організму, яке виявляється часто лише в іншому забарвленні або розмірі.
6. Зміна структури хромосом.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аберація — Абера́ція: — хибність, відхилення від істини [47] Словник з творів Івана Франка
- аберація — абера́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- аберація — Ухил, збоча Словник чужослів Павло Штепа
- аберація — -ї, ж. 1》 астр. Позірне відхилення світил від їхнього справжнього положення на небосхилі. 2》 спец. Нечіткість або викривленість зображення, що його дають оптичні прилади. Аберація оптичних систем — спотворення зображення в оптичних системах. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аберація — АБЕРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Нечіткість або викривленість зображення, що дають оптичні прилади. Аберація оптичних систем – це спотворення зображення, викликане недосконалістю оптичних систем: зображення не цілком чітке... Словник української мови у 20 томах
- аберація — I недолік лінзи, що спричинює спотворення, нерізкість (сферична а., астигматизм, дисторсія, кома) або забарвлення (хроматична а.) одержуваних зображень (деякі види а. притаманні й дзеркалам). II видиме відхилення положення спостережуваної зірки чи планети внаслідок руху Землі. Універсальний словник-енциклопедія
- аберація — ПО́МИ́ЛКА (неправильність у діях, вчинках і т. ін.), ХИ́БА, ПОГРІ́ШНІСТЬ, ПО́ХИБКА розм., ПРОВИ́НА розм., ЛЯ́ПСУС книжн. розм., АБЕРА́ЦІЯ книжн., БЛУД діал.; НЕТО́ЧНІСТЬ, УПУЩЕННЯ, ЗА́БЛУД (ЗАБЛУ́ДА) розм. Словник синонімів української мови
- аберація — Абера́ція, -ції; -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- аберація — АБЕРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. астр. Позірне відхилення світил від їх справжнього положення на небозводі, викликане рухом Землі по орбіті (річна аберація) або її обертанням навколо осі (добова аберація). Швидкість руху Землі мізерна в порівнянні з швидкістю світла.. Словник української мови в 11 томах