1. Словник української мови у 20 томах

аберація

АБЕРА́ЦІЯ, ї, ж.

1. спец. Нечіткість або викривленість зображення, що дають оптичні прилади.

Аберація оптичних систем – це спотворення зображення, викликане недосконалістю оптичних систем: зображення не цілком чітке, неточно відповідає об'єкту або забарвлене (з наук. літ.);

У високоякісного об'єктива аберація повинна бути дуже незначною, щоб отримати зображення, максимально наближене до ідеального (із журн.).

2. астр. Позірне відхилення світил від їх справжнього положення на небозводі, викликане рухом Землі по орбіті (річна аберація) або її обертанням навколо осі (добова аберація).

Річною аберацією зірок називається спостережуване зміщення зірок від їх реальних положень на небесній сфері, яке викликане рухом Землі по орбіті навколо Сонця (з наук. літ.).

3. астр. Зміна напряму світлового променя, зумовлена скінченністю швидкості світла та рухом спостерігача відносно джерела світла.

Аберація світла полягає в тому, що ми, спостерігаючи зірку, бачимо останню не в тому місці, де вона знаходиться, внаслідок руху Землі навколо Сонця і часу, необхідного для поширення світла (з наук.-попул. літ.);

Якби Земля була нерухома або якби світло поширювалося миттєво, то світлової аберації не було б (із журн.).

4. перен., книжн. Відхилення від норми, помилка.

Лишаючи на боці .. літературні аберації, треба сказати, що ніколи ще література не була в такім живім та тіснім зв'язку з суспільним розвоєм.., як у нашім віці (І. Франко);

Через своєрідну аберацію внутрішнього зору лікпомові уявлялось, що він чимраз вище підноситься над людьми (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аберація — Абера́ція: — хибність, відхилення від істини [47] Словник з творів Івана Франка
  2. аберація — абера́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. аберація — Ухил, збоча Словник чужослів Павло Штепа
  4. аберація — -ї, ж. 1》 астр. Позірне відхилення світил від їхнього справжнього положення на небосхилі. 2》 спец. Нечіткість або викривленість зображення, що його дають оптичні прилади. Аберація оптичних систем — спотворення зображення в оптичних системах. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. аберація — абера́ція (лат. aberratio – відхилення, від aberro – помиляюся) 1. Хибність, відхилення від істини. 2. Позірне зміщення світила на небесній сфері. 3. Сферична... Словник іншомовних слів Мельничука
  6. аберація — I недолік лінзи, що спричинює спотворення, нерізкість (сферична а., астигматизм, дисторсія, кома) або забарвлення (хроматична а.) одержуваних зображень (деякі види а. притаманні й дзеркалам). II видиме відхилення положення спостережуваної зірки чи планети внаслідок руху Землі. Універсальний словник-енциклопедія
  7. аберація — ПО́МИ́ЛКА (неправильність у діях, вчинках і т. ін.), ХИ́БА, ПОГРІ́ШНІСТЬ, ПО́ХИБКА розм., ПРОВИ́НА розм., ЛЯ́ПСУС книжн. розм., АБЕРА́ЦІЯ книжн., БЛУД діал.; НЕТО́ЧНІСТЬ, УПУЩЕННЯ, ЗА́БЛУД (ЗАБЛУ́ДА) розм. Словник синонімів української мови
  8. аберація — Абера́ція, -ції; -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. аберація — АБЕРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. астр. Позірне відхилення світил від їх справжнього положення на небозводі, викликане рухом Землі по орбіті (річна аберація) або її обертанням навколо осі (добова аберація). Швидкість руху Землі мізерна в порівнянні з швидкістю світла.. Словник української мови в 11 томах