абзац

абза́ц

(нім. Absatz, букв. – уступ)

1. Відступ у початковому рядку тексту.

2. Пов’язана за змістом частина тексту від одного відступу до іншого.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абзац — абза́ц іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. абзац — Відступ, новий рядок; (уривок тексту) уступ. Словник синонімів Караванського
  3. абзац — Відступ, уступ Словник чужослів Павло Штепа
  4. абзац — -у, ч. 1》 Відступ управо на початку першого рядка для відокремлення однієї частини тексту від іншої. 2》 Частина тексту між двома такими відступами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. абзац — АБЗА́Ц, у, ч. 1. Відступ праворуч у початковому рядку друкованого чи правописного тексту. Абзац можна відформатувати як до введення тексту в комп'ютер, так і після того, як текст уже введений (з наук.-техн. літ.); Почати рядок з абзацу. Словник української мови у 20 томах
  6. абзац — присудк. сл. 1. Кінець. Це повний абзац, тут більше нічого не зробиш. 2. виг. Уживається для означення сильного враження — як позитивного (захоплення), так і негативного (розчарування, незадоволення). Ти бачив, яку тачилу прикупив Саньок? Це просто абзац. Словник сучасного українського сленгу
  7. абзац — (-у) ч.; мол. 1. схвальн. Про щось гарне, високої якости, те, що викликає схвалення. [Руслан:] Я знаю одного фотографа, який займається виключно слайдами. Він за це отсидів три роки. Словник жарґонної лексики української мови
  8. абзац — Абза́ц, -цу, в -ці; абза́ци, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. абзац — АБЗА́Ц, а, ч. 1. Відступ управо на початку першого рядка для відділення однієї частини тексту від іншої. Почати новий рядок з абзаца. 2. Частина тексту між двома такими відступами. Словник української мови в 11 томах