аблаут
абла́ут
(нім. Ablaut)
чергування голосних кореня слова в різних граматичних формах (напр., везти – возити).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аблаут — -а, ч. Чергування голосних у складі однієї морфеми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аблаут — АБЛА́УТ, а, ч., лінгв. Чергування голосних у складі однієї морфеми. Аблаут нерідко виступає як внутрішня флексія (з наук. літ.); Давньоіранські мови зберігають флективне формотворення та аблаут кореня та афікса (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах