1. Великий тлумачний словник сучасної мови

аблаут

абла́ут

-а, ч.

Чергування голосних у складі однієї морфеми.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аблаут — АБЛА́УТ, а, ч., лінгв. Чергування голосних у складі однієї морфеми. Аблаут нерідко виступає як внутрішня флексія (з наук. літ.); Давньоіранські мови зберігають флективне формотворення та аблаут кореня та афікса (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. аблаут — абла́ут (нім. Ablaut) чергування голосних кореня слова в різних граматичних формах (напр., везти – возити). Словник іншомовних слів Мельничука