абіотичний
абіоти́чний
(від а... і грец. βιωτιχκός – життєвий)
неорганічний або позбавлений життя;
¤ а-ні фактори – сукупність умов зовнішнього неорганічного середовища, що забезпечують існування організму;
¤ а-на зона – зона, в якій немає живих організмів, напр. глибинні шари земної кулі або найвищі шари атмосфери.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абіотичний — абіоти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- абіотичний — -а, -е. Неорганічний чи позбавлений життя; несумісний з життям. Абіотична зона — зона, в якій немає живих організмів. Абіотичні фактори — сукупність умов зовнішнього неорганічного середовища, які забезпечують існування організму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абіотичний — АБІОТИ́ЧНИЙ, а, е, спец. Пов'язаний із неорганічною природою, неживий. Екосистеми складаються із живого і неживого компонентів... Словник української мови у 20 томах