абіотичний

абіоти́чний

(від а... і грец. βιωτιχκός – життєвий)

неорганічний або позбавлений життя;

¤ а-ні фактори – сукупність умов зовнішнього неорганічного середовища, що забезпечують існування організму;

¤ а-на зона – зона, в якій немає живих організмів, напр. глибинні шари земної кулі або найвищі шари атмосфери.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абіотичний — абіоти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. абіотичний — -а, -е. Неорганічний чи позбавлений життя; несумісний з життям. Абіотична зона — зона, в якій немає живих організмів. Абіотичні фактори — сукупність умов зовнішнього неорганічного середовища, які забезпечують існування організму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. абіотичний — АБІОТИ́ЧНИЙ, а, е, спец. Пов'язаний із неорганічною природою, неживий. Екосистеми складаються із живого і неживого компонентів... Словник української мови у 20 томах