1. Великий тлумачний словник сучасної мови

абіотичний

абіоти́чний

-а, -е.

Неорганічний чи позбавлений життя; несумісний з життям.

Абіотична зона — зона, в якій немає живих організмів.

Абіотичні фактори — сукупність умов зовнішнього неорганічного середовища, які забезпечують існування організму.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абіотичний — абіоти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. абіотичний — АБІОТИ́ЧНИЙ, а, е, спец. Пов'язаний із неорганічною природою, неживий. Екосистеми складаються із живого і неживого компонентів... Словник української мови у 20 томах
  3. абіотичний — абіоти́чний (від а... і грец. βιωτιχκός – життєвий) неорганічний або позбавлений життя; ¤ а-ні фактори – сукупність умов зовнішнього неорганічного середовища, що забезпечують існування організму; ¤ а-на зона – зона, в якій немає живих організмів, напр. Словник іншомовних слів Мельничука