агломерація

агломера́ція

(від лат. agglomerо – приєдную, нагромаджую)

1. Спікання дрібнозернистих або пилуватих матеріалів, які є складовою частиною металургійної шихти, у відносно великі грудки (агломерат).

2. біол. Утворення мікроорганізмами скупчень (купок) у рідинах або тканинах внаслідок зміни фізичних чи хімічних властивостей мікробних клітин.

3. А. населених пунктів – зосередження міст та інших населених пунктів на певній території (див. також конурбація).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. агломерація — агломера́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. агломерація — -ї, ж. 1》 тех. Процес утворення агломерату (у 2 знач.) спіканням у грудки дрібнозернистої або пилуватої руди. 2》 Компактне розміщення міських поселень, об'єднаних у єдине ціле деякими зв'язками. 3》 біол. Утворення мікроорганізмами скупчень у рідинах або тканинах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. агломерація — АГЛОМЕРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. техн. Процес утворення агломерату (у 2 знач.) спіканням у грудки дрібнозернистої або пилуватої руди... Словник української мови у 20 томах
  4. агломерація — АГЛОМЕРА́ЦІЯ, ї, ж., техн. Процес утворення агломерату (в 2 знач.) спіканням у грудки дрібнозернистої або пилуватої руди. Важливе значення для нормальної роботи доменного виробництва.. Словник української мови в 11 томах
  5. агломерація — рос. агломерация (від латин. agglomero — приєдную, нагромаджую, накопичую) — зосередження населених пунктів (здебільшого міського типу) на певній території і групування їх за певними ознаками: виробничими, ремісничими, рекреаційними, культурологічними. Eкономічна енциклопедія
  6. агломерація — (лат. — нагромадження) Зосередження, скупчення дрібних і великих містобудівних утворень та їх безсистемне зрощення. Така форма розселення звичайно утворювалась в XX ст. Архітектура і монументальне мистецтво