агломерація
АГЛОМЕРА́ЦІЯ, ї, ж.
1. техн. Процес утворення агломерату (у 2 знач.) спіканням у грудки дрібнозернистої або пилуватої руди.
При агломерації утворюються спіканням (випалом) відносно великі пористі шматки (агломерати) із дрібної руди або пилоподібних матеріалів (з наук. літ.);
При агломерації легкоплавна частина матеріалу, тверднучи, скріпляє між собою тверді частинки (з наук.-техн. літ.);
Важливе значення для нормальної роботи доменного виробництва має поліпшення підготовки сирих матеріалів – подрібнення, сортування і усереднення руд, агломерація дрібних руд і колошникового пилу (з наук.-попул. літ.).
2. Зосередження населених пунктів, об'єднаних інтенсивними господарськими, трудовими і культурно-побутовими зв'язками.
Агломерація є найбільш розвинутою і складною формою розміщення населених пунктів, переважно навкруг найбільших міст, а також в густонаселених промислових районах (наприклад у вугільних басейнах) (з наук. літ.);
Для агломерації населених пунктів характерна спільність повсякденного життя їхнього населення, яка виявляється, зокрема, в “маятникових” поїздках на роботу в межах однієї агломерації (з наук.-попул. літ.).
3. біол. Утворення мікроорганізмами скупчень у рідинах або тканинах унаслідок зміни фізичних або хімічних властивостей мікробних клітин.
Агломерація відбувається, зокрема, під впливом імунних тіл (із журн.).
Значення в інших словниках
- агломерація — агломера́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- агломерація — -ї, ж. 1》 тех. Процес утворення агломерату (у 2 знач.) спіканням у грудки дрібнозернистої або пилуватої руди. 2》 Компактне розміщення міських поселень, об'єднаних у єдине ціле деякими зв'язками. 3》 біол. Утворення мікроорганізмами скупчень у рідинах або тканинах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- агломерація — агломера́ція (від лат. agglomerо – приєдную, нагромаджую) 1. Спікання дрібнозернистих або пилуватих матеріалів, які є складовою частиною металургійної шихти, у відносно великі грудки (агломерат). 2. біол. Словник іншомовних слів Мельничука
- агломерація — АГЛОМЕРА́ЦІЯ, ї, ж., техн. Процес утворення агломерату (в 2 знач.) спіканням у грудки дрібнозернистої або пилуватої руди. Важливе значення для нормальної роботи доменного виробництва.. Словник української мови в 11 томах
- агломерація — рос. агломерация (від латин. agglomero — приєдную, нагромаджую, накопичую) — зосередження населених пунктів (здебільшого міського типу) на певній території і групування їх за певними ознаками: виробничими, ремісничими, рекреаційними, культурологічними. Eкономічна енциклопедія
- агломерація — (лат. — нагромадження) Зосередження, скупчення дрібних і великих містобудівних утворень та їх безсистемне зрощення. Така форма розселення звичайно утворювалась в XX ст. Архітектура і монументальне мистецтво