анафема

ана́фема

(від грец. ανάθεμα – прокляття)

1. В християнстві відлучення від церкви з оголошенням довічного прокляття.

2. Переносно – прокльон.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анафема — (відлучення від церкви) прокляття. Словник синонімів Полюги
  2. анафема — Відлучення від церкви за незгоду з її вченням, церковне прокляття. Словник застарілих та маловживаних слів
  3. анафема — У Католицькій і Православній Церкві урочисте накладення відлучення; покарання цілковитим позбавленням участі в житті Церкви, призначається за найтяжчі провини. Універсальний словник-енциклопедія
  4. анафема — заст. анахтема, -и, ж. 1》 Відлучення від церкви, прокляття. Віддавати (піддавати) анафемі — проклинати, осуджувати, таврувати. 2》 Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. анафема — ана́фема іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. анафема — АНА́ФЕМА, заст. АНА́ХТЕМА, и, ж. 1. Відлучення від церкви, прокляття. Сьогодня [сьогодні] в церкві анахтему співали (Сл. Гр.); Митрополит мовчав, чи то не наважуючись кидати анафему на люд.., чи то лякаючись, .. Словник української мови у 20 томах
  7. анафема — ПРОКЛЯ́ТТЯ (осуд, супроводжуваний зловісним пророкуванням, побажанням), ПРОКЛІ́Н (ПРОКЛЬО́Н рідше), КЛЯТЬБА́, ЗАКЛЯ́ТТЯ, ЗАКЛИНА́ННЯ, КЛЯТТЯ́ діал.; АНА́ФЕМА (АНА́ХТЕМА) заст. (прокляття з відлученням від церкви). Словник синонімів української мови
  8. анафема — АНА́ФЕМА, заст. АНА́ХТЕМА, и, ж. 1. Відлучення від церкви, прокляття. Сьогодня [сьогодні] в церкві анахтему співали (Сл. Гр.). Віддава́ти (піддава́ти) ана́фемі — проклинати, осуджувати, таврувати. 2. Уживається як лайливе слово. Словник української мови в 11 томах